Свято душі

Національний тиждень читання поезії - чудова нагода поринути у світ слова, відчути його глибину і силу. У цьому контексті літературно-мистецька вітальня «Мамина криниця» спільно із Західноукраїнським національним університетом (ЗУНУ) організували   захід «Поетичне мереживо «Щось має бути вічним…», який відбувся 18 березня 2025 року у стінах ЗУНУ. На свято поезії  зібралося чимало місцевих талановитих поетів та прозаїків, чиї рядки запалюють серця і змушують задуматися над найважливішими істинами буття.

Поетичний захід розпочався з вшанування пам’яті Галини Приступи – нововолинської поетеси, яка залишила по собі неоціненний скарб – вірші. Її збірка «Краплини нерозпитої любові» стала своєрідним моральним компасом, котрий  нагадує нам про справжні цінності: доброту, чесність, людяність. Саме слова  її поезії «Щось має бути вічне в цьому світі» стали лейтмотивом всього заходу.

Ще одна постать, без якої важко уявити літературне життя Волині, - заслужений працівник культури України, почесний громадянин нашого міста та Волині, самодіяльний композитор Олександр Каліщук. Його книги «Крила душі», «Я – українець», «Безцінний скарб» та інші містять глибоку філософію життя, заклик до добра, натхнення до творчості. Присутні із захопленням слухали його вірші «Любім життя» та «Хвилину кожну, наче скарб, несім». Окрім цього, вечір не міг обійтися без його пісень, чимало з яких звучали як гімн любові до рідної землі.

Зі своїми творами виступила і Світлана Жура – поетеса, яка закликає любити життя і цінувати кожну мить. Її вірші «Мелодія вальсу», «Моїй мамі» та «Літній дощ» викликали у присутніх захоплення. Як зазначила сама поетеса, натхнення вона черпає у природі, людських взаєминах, своїх життєвих переживаннях.

Не менш яскрава поезія Нелі Чорної – літератора, науковця, педагога, члена Національної Спілки журналістів України, викладача Західно-Українського національного університету. Вона видала збірки «Жіноче щастя» та «Стежками долі». У цій поезії відчувається тонка філософія життя, проникливість жіночої душі, любов до батьківщини. Вірші «Життя – цікава річ», «Любий воїн», «Героям слава», які прочитали викладачі університету, нагадали про важливість пам’яті та вдячності захисникам України.

Для педагога за фахом  Івана Пуклі поезія -  життєва необхідність. Його твори «Коли дощі снуються день при дні», «М’ятою і барвінками» змушують замислитися над глибокими питаннями життя, людської долі та призначення.

Яскраві виступи подарували також  Людмила Микитюк, Любов Занічковська, Віктор Мельник та Валентина Мирошниченко. Їхні твори зворушили слухачів своєю щирістю та глибиною думки, змусили замислитися над вічними темами любові, честі, патріотизму.

Фінальним акордом заходу став виступ Ярослава Гиця – голови літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця». Його творчість глибоко патріотична, сповнена любові до рідної землі. Поезії «Рідний край», «Сповідь», «Мово рідна» нікого не залишили байдужими. А тісна співпраця з композитором Олександром Каліщуком вилилась у десятки чудових пісень, що прозвучали на заході.

«Поетичне мереживо» стало не лише частиною Національного тижня читання поезії, а й справжнім святом душі, яке нагадало всім присутнім про силу слова, красу рідної мови та невичерпне джерело натхнення, що зветься поезією. На цьому наголосив директор Нововолинського навчально-наукового інституту економіки та менеджменту ЗУНУ Роман Чорний, який щиро подякував всім учасникам за справжнє свято душі, подароване студентам та викладачам їхнього навчального закладу.  Особливим подарунком для глядачів стали також  виступи студента НЕФКа Назарія Бережного та вихованців Нововолинського ДЮЦу Олександра Тишка, Ярослава Гунька, Віталіни Спічак які виконали низку зворушливих пісень, наповнених любов’ю до рідного краю та шаною до української культури.  А завершився захід виступом хористів Свято-Духівського собору Нововолинська, у виконанні яких звучали  пісні на слова місцевих поетів.

Поезія – це те, що залишається в серці назавжди!

                                                                                    Бібліотекарка Людмила Турик 

120 років від дня народження Уласа Самчука

20 лютого виповнюється 120 р. від дня народження українського письменника, журналіста і публіциста, члена уряду УНР Уласа Олексійовича Самчука. Обов’язок перед собою і нацією Улас Самчук вбачав у тому, щоб «залишити по собі слід у слові». Він створив бібліотеку блискучої української прози, показав світові невичерпні можливості українського слова. 

Улас Самчук більшу частину свого життя прожив у вигнанні. Ім’я його було відоме в країнах Європи та Америки, але в Україні його твори були заборонені.

Перший твір, який приніс світову славу письменникові – трилогія «Волинь», в якій зображено життя молодої людини 1920 - 1930 років. Також відомим став роман «Марія» - перший твір в історії України, в якому відтворена голодова катастрофа українського народу 1932-1933 рр. У незакінченій трилогії «ОST» зображено трагічні події тогочасної підрадянської дійсності. Також відомі його останні твори: «Чого не гоїть огонь», «На твердій землі», «П’ять по дванадцятій», «На білому коні» та інші.

Лише за часів незалежної України були перевидані твори Уласа Самчука, літературознавці почали вивчати творчість письменника, іменем письменника назвали літературні премії.

Ознайомитись з творами письменника та його життєвим шляхом ви зможете на абонементі художньої літератури, де організована книжкова виставка «Син Волині – громадянин світу». 

                                                                                        Бібліотекарка Людмила Турик

Готується до друку поетичний альманах

Десять років тому побачив світ поетичний альманах, третій за рахунком, «Мамина криниця». З того часу відбулося чимало змін, зокрема літературно-мистецька вітальна з однойменною назвою поповнилася  новими людьми  як з числа  місцевих жителів,  так і з числа вимушено переміщених осіб, які вправно володіють словом.

Цьогоріч виповнюється 35 років з часу заснування «Маминої криниці», отож її голова Ярослав Гиць звернувся до Нововолинського міського голови  Бориса Карпуса з проханням виділити з  місцевого бюджету кошти на видання  чергового  поетичного альманаху та отримав ствердну відповідь.

Активна робота по підготовці  збірки розпочалася. Створено редакційну колегію, яка працює над новим випуском літературного альманах.  Тут будуть вміщені поетичні, музичні та прозові твори  членів «Маминої криниці» - сучасних і тих, хто вже пішов у засвіти.

Цей альманах – не просто збірка творів, а жива хроніка нашого часу, віддзеркалення думок, почуттів і переживань, що хвилюють сучасну людину. Ми прагнемо створити видання, яке буде наповнене щирістю, художньою майстерністю та духовною глибиною.

Вчора пройшло чергове  засідання редакційної колегії за участю багатьох поетів та прозаїків, чиї твори побачать світ саме у новому поетичному альманасі «Мамина криниця».

                                                                                               Бібліотекарка Людмила Турик

Відбулася година-спогад «Схиляюсь в творчому горінні до тебе, українське слово»

На  чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» , котре пройшло 18 лютого і носило назву «Схиляюсь в творчому горінні до тебе, українське слово», зібралися шанувальники українського слова, щоб вшанувати пам’ять двох видатних постатей  нашого міста  – світлої пам’яті Євгена Шевчука та Івана Курченка. Свого часу вони були членами цього громадського формування, а Євген Шевчук  стояв біля керма його створення, коли воно ще носило  назву «Барви слова».

Про талановитого поета, журналіста, члена Національної спілки журналістів України Євгена Шевчука коротко розповіла спікер, бібліотекар Людмила Турик. Його поезія емоційна, образна, пронизана теплом і любов’ю до рідного краю. Вірші «Прив’язую до берега розлуки», «Ромашка», «Люблю тебе, осене», які прочитали учасники заходу,   наповнили захід особливим настроєм. Багато його творів покладено на музику, а співпраця з композиторами Олександром Каліщуком і Борисом Фіськовичем увічнила його слово в піснях, які досі звучать у репертуарі фольклорного колективу «Заболотчаночка».

Значно доповнила їхню розповідь дружина Євгена Устимовича – пані Надія, котра не тільки розділяла захоплення чоловіка поезією , а й сама писала і пише вірші. Її спогади не залишили байдужим жодного із присутніх.

На жаль, до цього часу  прекрасні вірші Євгена Шевчука так  і не побачили  світ, отож виступаючі просили пані Надію поспішити з упорядкуванням і видавництвом збірок.

Хороший слід після  себе залишив і поет, педагог, відмінник народної освіти України Іван Курченко. Його вірші, що оспівують рідну землю, кохання, матір, природу Полісся, знайшли своє місце у збірці «Голос душі моєї». Багато з них стали піснями завдяки Олександру Каліщуку та Едуарду Бортнічуку. Поезії «Які бувають ранки на Волині», «Матері», «Весна» зачепили душу кожного присутнього.

Щирі спогади  Валентини Петрощук,  Ярослава Гиця, Любові Приступи, Ірини Мартинишин додали теплоти та особистих ноток до атмосфери години-спогаду, яку приурочили 80-річчю від дня народження Євгена Шевчука та 90-річчю від дня народження Івана Курченка.

Слово живе, поки ми його читаємо, пам’ятаємо та передаємо далі. Тож бережімо пам’ять про тих, хто збагатив нашу культуру, бо, як писав Моріс Метерлінк, «…люди, які відійшли у вічність, залишаються живими доти, поки ми згадуємо про них».

                                                                             Бібліотекарка Людмила Турик

У Нововолинській бібліотеці відбувся творчий вечір Ярослава Гиця

2 лютого у Нововолинській публічній бібліотеці зібралися поціновувачі творчості Ярослава Гиця на вечір поезії під назвою «Він римував слова не ради слави». Прибули на захід і поважні гості - Нововолинський міський голова Борис Карпус; начальник відділу освіти, культури, сім'ї та молоді і спорту виконавчого комітету Поромівської ОТГ Галина Ковальчук та заступниця начальника відділу культури Нововолинської міської ради  Катерина Чушкіна, які привітали ювіляра, побажали подальших творчих успіхів та вручили подарунки і квіти.

Ведуча заходу бібліотекар Людмила Турик коротко зупинилася на основних життєвих віхах Ярослава Гиця, який народився у сім'ї, де глибоко шанували давні традиції українства, а «Кобзар» Тараса Шевченка, скільки себе пам'ятає, був у їхній скромній сільській оселі настільною книгою. Він віршувати почав ще зі шкільної парти, а вперше видав у світ свою творчість, пересягнувши піввіковий життєвий рубіж. Йому вже вдалося видати одинадцять збірок, три з яких надійшли до читача минулоріч. Зараз готується до друку дванадцята книга. Пише вірші пан Ярослав і зараз, про що говорив на творчій зустрічі і дякував всім присутнім за участь у заході та майстерне читання його поезії.

До Ярослава Григоровича, окрім поетичної, часто навідуватись і пісенна муза. Особливо активно співпраює із заслуженим працівником культури України, самодіяльним композитором і нововолинським соловейком Олександром Каліщуком. У їх творчому доробку – понад сотня прекрасних пісень. Деякі з них звучали на заході у виконанні Олександра Каліщука та полонили своєю глибокою ліричністю, правдивістю почуттів, щирою любов'ю до рідної землі та гордістю за людей, що проживають тут.

На завершення бажали Ярославу Гицю уcпixу на всіх його життєвих дорогах, незрадливої фортуни, добробуту, незгасимої енергії для подальшої творчості.

                                                                                    Бібліотекарка Людмила Турик

Нова книжкова полиця у Нововолинській публічній бібліотеці: «Поет, що говорить серцем»

У нашій бібліотеці з’явилася особлива книжкова полиця, присвячена 75-річчю від дня народження Ярослава Гиця — талановитого поета, автора 11 поетичних збірок, кожна з яких відображає його щирість, громадянську позицію та глибину душі. Цей куточок — не лише про літературу, а й про роздуми, які торкають серце кожного читача. У своїх віршах Ярослав Гиць пише про те, що хвилює кожного з нас: любов до Батьківщини, щоденні виклики, надію та мрії. Особливістю цієї полиці стане місце для майбутньої, дванадцятої збірки, яка вже знаходиться в процесі створення. Ми з нетерпінням чекаємо на неї, адже кожна нова робота автора — це ще одна сторінка у літописі сучасної української поезії.

Запрошуємо всіх завітати до бібліотеки, ознайомитися з творчістю Ярослава Гиця та відкрити для себе поезію, що говорить серцем.

                                                                 Бібліотекарка Людмила Турик

Година поезії з Анатолієм Поліщуком

 3 січня у Нововолинській публічній бібліотеці відбулася година поезії з Анатолієм Поліщуком «В любові особливі звуки».

Анатолій Поліщук - член літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», адже давно вже закоханий у поетичне слово. Свого часу він був одним із найактивніших учасників засідань, що проходили у «Маминій криниці». І хоч, як стверджує сам в одному із своїх віршів «…люблю безмежно Україну, в ній доля сплетена моя», та життя розпорядилося так, що на тривалий час вимушений був покинути рідний край. Живе і працює уже впродовж ледве не десятка літ у сусідній з нами державі. Але щоразу, коли випадає нагода приїхати з Польші до рідного Нововолинська, приходить до публічної бібліотеки, аби поспілкуватися з друзями. Ось і сьогодні з його ініціативи відбулося чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», приурочене новим поезіям автора, у яких переважає любовна лірика.

Пан Анатолій переконаний, що поезія здатна змінювати світ, робити його кращим. Вона може змінити й саму людину. Завдяки поезії ми стаємо чутливішими, добрішими, відкритішими для світу, вона потрібна, як ковток чистого повітря, як сонце. У цьому ще раз переконалися присутні на творчій зустрічі, слухаючи його вірші, які читав не лише сам автор, а і його колеги по перу.

Анатолій Поліщук за фахом інженер–механік, а за станом душі – поет. Відтак, уже видав шість книг. Найпершою стала дитяча книга «Сонячний зайчик», котра побачила світ у 2011 році. З кожною новою його збіркою, зокрема, «Осінні етюди», «Озерний край», «Спасибі, люди, за майдан», «Неоголошена війна» та «І знову опустився лист…», відчувається професійний ріст, бо з під пера виходить й справді вже досконала поезія. На цьому наголошували ведуча заходу бібліотекар Людмила Турик, голова та члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Ярослав Гиць, Людмила Микитюк, Любов Занічковська, Валентина Мірошніченко, Галина Ільницька.

Анатолій Іванович подякував колегам за незабутню зустріч, яка неодмінно надихне на нові поетичні твори. Адже йому властиві і ліричне замилування красою природи рідного краю, і філософське осмислення життєвого досвіду, і тверда віра в правдивість Божого слова, і щирі почуття любові і вдячності близьким людям.

                                                                                  Бібліотекарка Людмила Турик