У Нововолинській бібліотеці відбувся творчий вечір Ярослава Гиця

2 лютого у Нововолинській публічній бібліотеці зібралися поціновувачі творчості Ярослава Гиця на вечір поезії під назвою «Він римував слова не ради слави». Прибули на захід і поважні гості - Нововолинський міський голова Борис Карпус; начальник відділу освіти, культури, сім'ї та молоді і спорту виконавчого комітету Поромівської ОТГ Галина Ковальчук та заступниця начальника відділу культури Нововолинської міської ради  Катерина Чушкіна, які привітали ювіляра, побажали подальших творчих успіхів та вручили подарунки і квіти.

Ведуча заходу бібліотекар Людмила Турик коротко зупинилася на основних життєвих віхах Ярослава Гиця, який народився у сім'ї, де глибоко шанували давні традиції українства, а «Кобзар» Тараса Шевченка, скільки себе пам'ятає, був у їхній скромній сільській оселі настільною книгою. Він віршувати почав ще зі шкільної парти, а вперше видав у світ свою творчість, пересягнувши піввіковий життєвий рубіж. Йому вже вдалося видати одинадцять збірок, три з яких надійшли до читача минулоріч. Зараз готується до друку дванадцята книга. Пише вірші пан Ярослав і зараз, про що говорив на творчій зустрічі і дякував всім присутнім за участь у заході та майстерне читання його поезії.

До Ярослава Григоровича, окрім поетичної, часто навідуватись і пісенна муза. Особливо активно співпраює із заслуженим працівником культури України, самодіяльним композитором і нововолинським соловейком Олександром Каліщуком. У їх творчому доробку – понад сотня прекрасних пісень. Деякі з них звучали на заході у виконанні Олександра Каліщука та полонили своєю глибокою ліричністю, правдивістю почуттів, щирою любов'ю до рідної землі та гордістю за людей, що проживають тут.

На завершення бажали Ярославу Гицю уcпixу на всіх його життєвих дорогах, незрадливої фортуни, добробуту, незгасимої енергії для подальшої творчості.

                                                                                    Бібліотекарка Людмила Турик

Нова книжкова полиця у Нововолинській публічній бібліотеці: «Поет, що говорить серцем»

У нашій бібліотеці з’явилася особлива книжкова полиця, присвячена 75-річчю від дня народження Ярослава Гиця — талановитого поета, автора 11 поетичних збірок, кожна з яких відображає його щирість, громадянську позицію та глибину душі. Цей куточок — не лише про літературу, а й про роздуми, які торкають серце кожного читача. У своїх віршах Ярослав Гиць пише про те, що хвилює кожного з нас: любов до Батьківщини, щоденні виклики, надію та мрії. Особливістю цієї полиці стане місце для майбутньої, дванадцятої збірки, яка вже знаходиться в процесі створення. Ми з нетерпінням чекаємо на неї, адже кожна нова робота автора — це ще одна сторінка у літописі сучасної української поезії.

Запрошуємо всіх завітати до бібліотеки, ознайомитися з творчістю Ярослава Гиця та відкрити для себе поезію, що говорить серцем.

                                                                 Бібліотекарка Людмила Турик

Година поезії з Анатолієм Поліщуком

 3 січня у Нововолинській публічній бібліотеці відбулася година поезії з Анатолієм Поліщуком «В любові особливі звуки».

Анатолій Поліщук - член літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», адже давно вже закоханий у поетичне слово. Свого часу він був одним із найактивніших учасників засідань, що проходили у «Маминій криниці». І хоч, як стверджує сам в одному із своїх віршів «…люблю безмежно Україну, в ній доля сплетена моя», та життя розпорядилося так, що на тривалий час вимушений був покинути рідний край. Живе і працює уже впродовж ледве не десятка літ у сусідній з нами державі. Але щоразу, коли випадає нагода приїхати з Польші до рідного Нововолинська, приходить до публічної бібліотеки, аби поспілкуватися з друзями. Ось і сьогодні з його ініціативи відбулося чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», приурочене новим поезіям автора, у яких переважає любовна лірика.

Пан Анатолій переконаний, що поезія здатна змінювати світ, робити його кращим. Вона може змінити й саму людину. Завдяки поезії ми стаємо чутливішими, добрішими, відкритішими для світу, вона потрібна, як ковток чистого повітря, як сонце. У цьому ще раз переконалися присутні на творчій зустрічі, слухаючи його вірші, які читав не лише сам автор, а і його колеги по перу.

Анатолій Поліщук за фахом інженер–механік, а за станом душі – поет. Відтак, уже видав шість книг. Найпершою стала дитяча книга «Сонячний зайчик», котра побачила світ у 2011 році. З кожною новою його збіркою, зокрема, «Осінні етюди», «Озерний край», «Спасибі, люди, за майдан», «Неоголошена війна» та «І знову опустився лист…», відчувається професійний ріст, бо з під пера виходить й справді вже досконала поезія. На цьому наголошували ведуча заходу бібліотекар Людмила Турик, голова та члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Ярослав Гиць, Людмила Микитюк, Любов Занічковська, Валентина Мірошніченко, Галина Ільницька.

Анатолій Іванович подякував колегам за незабутню зустріч, яка неодмінно надихне на нові поетичні твори. Адже йому властиві і ліричне замилування красою природи рідного краю, і філософське осмислення життєвого досвіду, і тверда віра в правдивість Божого слова, і щирі почуття любові і вдячності близьким людям.

                                                                                  Бібліотекарка Людмила Турик

75 років Надії Гуменюк!

2 січня 2025 року святкує свій ювілей Надія Гуменюк – відома українська поетеса, прозаїкиня, публіцистка, заслужений журналіст України, членкиня Національної спілки письменників та журналістів України, лауреат премії Кабінету Міністрів імені Лесі Українки та багатьох інших літературних нагород.

Надія Павлівна – авторка поетичних збірок, дитячих книжок і прозових творів, які стали справжнім явищем української літератури. Її перші кроки в літературі почались із поезії: «Каріатиди», «Однокрил», «Тайнопис тиші», «Голос папороті». А її дитячі книги дарують теплоту, казковість та надію навіть дорослим.

Як журналіст, вона успішно поєднує фаховий досвід із літературною майстерністю. Її стиль – це поєднання глибини, легкості та яскравої образності, яка надихає читачів.

Дружина відомого письменника Володимира Лиса, вона стала справжньою зіркою сучасної української літератури.

Запрошуємо всіх до нашої бібліотеки ознайомитися з творчістю Надії Гуменюк! У нас є багато її книг, зокрема й новинки, які ми щойно отримали. Приходьте, читайте, надихайтесь!

Вітаємо Надію Павлівну з ювілеєм! Бажаємо натхнення, нових творчих звершень і незгасної любові читачів!

                                                                              Бібліотекарка Людмила Турик

Вдячні за подарунок

     З творчістю Валентини Чайковської, котра народилася у Луцьку, а у 1998 році репатріювалася до Ізраїлю і там розпочала новий етап своєї творчої діяльності, читачі Нововолинської публічної бібліотеки знайомі давно. Бо авторка усі ці роки підтримує з нашою книгозбірнею тісні зв'язки. Напередодні Різдвяних свят ми отримали від неї чудовий подарунок — нові її книги «Чулим голосом серця» та «Світанкові думи», які поповнили наш фонд.

    Поезія, вміщена тут, сповнена глибоких емоцій, теплих спогадів та ліричних образів. Зокрема, вірші у збірці «Чулим голосом серця» присвячені рідній Волині, її мальовничій природі та незабутнім спогадам дитинства. А «Світанкові думи» — це ніжна і зворушлива ода чоловікові, батькові й дідусеві, який став джерелом натхнення для авторки.

     Між іншим, свою поезію пані Валентина друкувала в часописах, альманахах та періодичних виданнях України, Ізраїлю, Німеччини, США,  Румунії та деяких інших країнах світу. Визнанням її таланту стало присвоєння у 2021 році звання Посла Миру в рамках проєкту «Книга Миру» та звання академіка Академії літератури, мистецтва і комунікації. Також на її честь висаджено іменне дерево в гаю «Вчених та діячів культури репатріантів» в Ізраїлі.

  У своїй творчості Валентина Чайковська майстерно поєднує любов до України та Ізраїлю. В її віршах звучить заклик завжди бачити прекрасне в повсякденні, бути щирими у своїх почуттях та встигнути сказати важливі слова близьким людям. Її рядки пронизані теплом, ніжністю та прагненням до миру.

   Запрошуємо усіх відвідувачів бібліотеки ознайомитися з новими книгами і поринути у світ поезії Валентини Чайковської.

                                                                                     Бібліотекарка Людмила Турик

Ювілейний вечір Ірини Присупи-Мартинишин у Нововолинській бібліотеці

 

15 грудня у Нововолинській публічній бібліотеці відбулося  чергове розширене засідання літературно – мистецької вітальні «Мамина криниця», що мало назву «В білім мареві днів не згубіть неповторності». Захід приурочили золотому ювілею активної членкині вітальні, лікарю за фахом та поетесою, музикантом і актором за покликанням душі Ірини Присупи-Мартинишин. Ця добре знана у нашому місті жінка - творча, багатогранна, неординарна особистість, яку Бог обдарував багатьма талантами. Вона пише вірші, має неабиякий хист до музики: прекрасно володіє грою на фортепіано, є активною учасницею камерного оркестру «Елегія». Знаходить час і для вдосконалення власного таланту самодіяльного актора, отож майже жодна вистава драматичного колективу «Авантюра» та «Відчинена Брама», що працює у Нововолинську, не відбувається без її участі. Пані Ірина знаходить час ще й для занять багатьма народними  ремеслами. Вона й справді чарівна жінка з власними успіхами і невдачами, водночас щасливою і непростою жіночою долею. Цей рік для неї особливий, адже на життєвому видноколі засяяла золота ювілейна дата.

  Ведуча зустрічі бібліотекар Людмила Турик зупинилася на основних життєвих віхах Ірини Приступи, зазначивши, що хоча народилася вона у Вінниці, та все своє свідоме життя прожила на Волині, чим дуже пишається. Після закінчення середньої школи №2 вступила до Львівського медичного університету імені Данила Галицького. Отримавши диплом, повернулась у Нововолинськ, де працює й нині тепер уже у власному стоматологічному кабінеті. Ірині Святославівні вдається поєднувати роботу із різноманітною творчістю. Одне із її захоплень – поезія. Кажуть, що це спосіб виразити ірраціональне. Адже є відчуття і переживання, котрі звичними словами висловити неможливо.

   Ірина Приступа-Мартинишин поділилася своїми творчими задумами, прочитала декілька власних поезій. А у її творчому доробку різноманітна тематика – від присвят колегам до щемливої лірики. Про своїх колег по перу написала так:

Поміж землею й небесами
Живуть поети - люди дивні:
Якщо кохають - до нестями,
Якщо страждають - то надривно.
Як плачуть - світяться сльозою,
Блукають у світах незримих.
Бува, сміються над собою,
Грішать і каються у римах,
Натхнені друзі муз примхливих
З тендітно - щирою душею
Такі звичайно - особливі...
Тому й між небом і землею.

     Ірина Святославівна вважає, що любов, як і музика, вічна. Саме так вона назвала свою першу збірку, яка вийшла друком у 2008 році. Як зазначила редактор, автор передмови, філолог та подруга Олена Філь, збірка поезій відтворює багатий внутрішній світ прекрасної жінки, чудового друга і взагалі світлої і цікавої людини Ірини Приступи. Вірші відкривають таємниці її жіночого серця і разом з тим є близькими для мільйонів інших жінок, усіх тих, хто пізнав кохання. Серед поезії Ірини Приступи найбільше віршів про кохання. Читаючи, переконуємось, що це почуття настільки сильне, наскільки й тендітне, його легко втратити, знищити, спаплюжити. Існує чимало факторів, котрі перевіряють його на стійкість. Одним з таких є розлука. «Кохання з присмаком розлуки» - таку назву носить її наступна поетична збірка. У ній - гама почуттів і образів, ліричні переживання, роздуми про людські чесноти та їх відсутність, смисл буття і ... надію, без якої життя втрачає сенс.

    Ще одна особливість поезії Ірини Приступи – безмежна любов до природи й людини, всього живого і красивого; сумовитий спокій й філософське самозанурення, тонке відчування вічності – в миттєвості, задивленість у ясну далечінь світу. У «Роздумах над рукописом» другої збірки місцевий  поет та літературний редактор Іван Пукля зазначав: «Вірші Ірини Приступи - це дуже помітні зусилля в окресленні власної поетичної індивідуальності, у прагненні «пізнати себе» і на основі цього пізнання виробити свої мистецькі принципи, (що дає змогу) ... говорити про власне поетичне обличчя автора».

    Щирими були слова вітань з ювілеєм голови літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Ярослава Гиця.

     Учасники заходу наголошували, що життя кожної людини неповторне. Думки і почуття, радість і страждання, досвід кожного лишає свій слід у Всесвіті. Можна з певністю сказати, що пані Ірина відбулася, як особистість. Вона вміє любити світ і людей, своє серце вкладає у все і у всіх. Її дім і оселі її друзів прикрашають нею власноруч зроблені речі. Вона приваблює до себе теплом добрих очей та посмішкою, що завжди на її вустах. Приваблює не лише своєю красою, а й внутрішнім благородством, жіночою відвагою. Вітаючи з славним ювілеєм, бажали нових творчих здобутків під мирним українським небом.

Підтримуємо юнь у починаннях

    Члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», котра працює уже понад тридцять років при Нововолинській публічній бібліотеці, не тільки пишуть власні вірші, а й залюбки діляться своїм досвідом з тими, хто лише, як кажуть, випробовує своє перо. До таких по праву належить Ірина Приступа-Мартинишин, яка завжди особисто велику увагу приділяє досконалому вивченню рідної мови і наголошує початківцям на тому, що надзвичайно важливо знати українську мову, багато читати, аби поповнювати свій словниковий запас, без чого практично неможливо писати гарні вірші.

    Нещодавно до публічної бібліотеки завітала п'ятикласниця Морозовичівського ліцею Юля Таравська, щоб поділитися своєю творчістю і почути думку Ірини Приступи про уже написане. Розмова видалася зацікавленою, жвавою, яка неодмінно допоможе дівчинці в подальшому удосконалювати свій талант. Хоча попереду на неї чекає велика робота над собою та вивченням граматики нашої чарівної солов'їної мови.