неділя, 21 березня 2021 р.

21 березня - Всесвітній День поезії

У цей світлий, сонячний і весняний день вітаємо всіх творчих особистостей, які радують наші душі віршами! З Днем поезії, дорогі таланти! Бажаємо вам частіше бути натхненними і творити прекрасне, писати душевні рядки і робити наш світ красивішим! Продовжуйте нас радувати своїм талантом! 

Вірші до Дня поезії


Ярослав Гиць «Поезія»
Поезія душі - не ремесло,
На ній не можна статків заробити.
Та водночас це підняте чоло,
Яке дає наснагу вільно жити
І відчувати серцем ту струну,
Та відкриває ту пекучу рану,
Яка залізла нам у глибину,
Високим почуттям співа осанну
Народу голос гордо в ній звучить,
Дорога правди стелиться рядками,
А схоплена природи дивна мить
Картиною стоїть перед очами.
Пречиста сповідь, дзеркало душі,
Сльозою падає на писану сторінку.
Летиш у спогаді й в майбутнє у вірші,
Як в серці є поезії жаринка.


Анатолій Поліщук «Аркуш паперу» (поетам)    
Паперу аркуш білий, білий…
На нім струмочками слова
Малюють віршик ще не зрілий,
Під дотик сонного пера.
Таємна думка, що в поета
З струмків збігає у ріку.
Рядки написані в куплети
В скарбничку ляжуть вікову.
Думки підхопить ранній вітер
І рознесе в усі кутки.
Дорослі прочитають й діти,
Хто так собі, хто залюбки.
В серцях людських цей скарб затліє,
А може виросте в вогонь,
І когось вчасно обігріє,
Напитись дасть з ріки-долонь.
Спочатку аркуш білий, білий
На нім струмочками слова
Малюють віршик ще не зрілий,
Під дотик сонного пера.


Анатолій Поліщук «Мова поетів»  
Читайте Шевченка, Гребінку, Франка
І Лесю співучу читайте.
Поезія їхня, мов вітер, стрімка,
Тож подих душею ковтайте.
Малишка читайте, а ще Бажана,
Тичину, Сосюру і Стуса.
Тут літо гаряче й зима крижана
І слово сильніш землетрусу.
Павличка читайте й Івана Драча
І Ліну читайте Костенко.
Їх рими кинджал, а чи лезо ножа
І дзвони, що дзвонять так лунко.
Читайте Руденка й Павла Мовчана,
Наталю читайте Забілу.
Їх слово бурхливе, немовби ріка,
Правдиву виковують силу.
Читайте поетів, вкраїнські слова…
І пісню почуйте Вкраїни.
Їх мова – пшениця така золота
Й небесна краса України.


Валентина Чайковська «Стихи» 

Стихи – огонь, вода, земля
И воздух, жизнь несущий душам!
Они в печали слёзы сушат,
А шут играет короля.
Любовь рождается в стихах –
В открытых, страстных, настоящих.
В душе стихи, как миг парящий:
В них жизнь и исповедь в грехах.
В словах слова поют, цветут,
Курлычут клином журавлиным,
На крыльях радости несут.
Слова в единстве – виноград:
Отдельно ягодки, но вместе!
Не признаёт природа лести!
Стих от души – великий клад!
В нём плач синички за птенцом,
Что выпал из гнезда нежданно…
И трепет рук, обнявши плавно;
Не зря поэт слывёт творцом!
Читаешь строки: будто сам
Внезапно в самом центре действа –
Ты, как глава всего семейства!
Ты властелин! Хвала словам!
Они твои, твои, мой друг!
Ты видишь радость! Луч рассвета
Проник в тебя строкой Завета!
Ты видишь Образ, слышишь Звук!
И знаешь, только тот поэт,
Чьё слово эхом стоголосым
Звучит и пользуется спросом,
Как хлеб, как музыка, как Свет!
Слова – колёсики в часах –
То входят зубчики друг в друга,
То отдаляются по кругу…
Читай без слов слова в глазах!

середа, 10 березня 2021 р.

Відбулось чергове засідання «Маминої криниці»

    9-го березня 2021 року у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулося чергове засідання членів літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», приурочене 207-й річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Голова вітальні Ярослав Гиць продекламував свій новий вірш "Читаю "Кобзаря" у дні Тараса". Також у своєму виступі зазначив, що надзвичайно важливим для кожного українця є берегти пам’ять про видатного письменника, вчитуватись у його твори, переймаючи любов та повагу до Батьківщини. Його творчість мала вирішальне значення у становленні й розвитку нової української літератури та стала джерелом натхнення для багатьох сучасних митців. Актуальність Шевченкового слова, його ідей гуманізму і патріотизму, вболівання за долю України – це те, що об’єднує всіх українців навколо безсмертного «Кобзаря». Поезії читали також Ангеліна Мазурова та Валентина Петрощук.

 Приємно, що на засіданні з’явилися нові обличчя. Вперше свої поетичні роботи дарувала присутнім Галина Ільницька. Вона розповіла про своє захоплення поезією, про те, що саме надихає її на творчість, продекламувала кілька віршів.

           Засідання пройшло у жвавій ефективній атмосфері. Його вела бібліотекар            Людмила Турик.

Ярослав Гиць "Читаю "Кобзаря" у дні Тараса"

Читаю "Кобзаря" у дні Тараса,
Осмислюю начало і кінець,
Його думки звіряю з нашим часом
І бачу долі терновий вінець,
Який несе за гідність Україна,
Торуючи у світі вільний шлях.
Його вірші - це заповідь дитинна
І молитовна сповідь у словах.
Щоб написав він нині? "Кобзаря"-
Не маю сумніву. Лише б нові герої
Увірували б в доброго царя
І мріяли про велич і покої,
Та заглядали панові у очі,
Щоб він їм кинув шеляг-милостиню
Й душила жаба люто проти ночі.
Що у сусіда більш набита скриня.
А, може б, він на згадував помиї,
І описав тих лицарів святих,
Які воюють з злом і правду сіють.
Вони збороли первородний гріх
Рабопідданства і зцілились духом
Єдиновірного єднання у борні
І подолали в головах розруху,
Та втішились в духовній царині
Єдиномислієм і віднайшли клейноди
Святої пам'яті відважних козаків
І новохрещенням Дніпровські вмили води
Божественне всепрощення гріхів.
Він молодим покинув світ земний,
Та залишив скрижалі-постулати,
Які нетлінно в правоті своїй
Нас, українців, будуть просвіщати,
Щоб ми почули, як хрущі гудуть
І мати вчить діток, як чесно жити.
Я вірю - ми знайдем щасливу путь,
Яку Тарас молив у "Заповіті" 

середа, 3 березня 2021 р.

3 березня – Всесвітній день письменника

В день професійного свята щиро вітаємо членів літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця»  з Днем письменника! Чарівний світ, який ви створюєте заворожує і захоплює. Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, благополуччя, подальших успіхів у Ваших починаннях, щоденних справах, сміливих планах та сподіваннях. Хай Господь рясно благословляє Вас і збагачує Вас життєвою мудрістю, енергією, натхненням та радістю сьогодення.

Нехай кожен день дарує чудові емоції та добрі вісті, гарний настрій і неймовірне натхнення, щоб вдавалося завжди бути на вершині письменницького успіху і слави.

Вірте в себе і досягайте визнання! Успіху і любові читачів!

  

четвер, 25 лютого 2021 р.

У Нововолинську відбулась презентація поетичних збірок Валентини Чайковської

  24 лютого у приміщенні Нововолинської центральної міської бібліотеки відбулася презентація поетичних збірок «Закодована суть» та – «Явное и тайное...»  нашої землячки, поетеси із зарубіжжя Валентини Чайковської. Народилася вона у місті Луцьк, закінчила Львівський політехнічний інститут, проживала у смт Жовтневе (нині Благодатне). 23 роки тому репатріювалась в Ізраїль, де відкрила в собі бажання творити і зайнялася літературною діяльністю.

  Валентина Чайковська – член Спілки репатрійованих письменників Їзраїлю, Національної спілки письменників України і Міжнародної Гільдії письменників, Лауреат міжнародних літературних конкурсів. Із 2008 по 2016 рр. – очільник літературного об`єднання «Рішон». Автор шістнадцяти книг, написаних українською та російською мовами, член редколегії часопису «Відлуння», член Правління Всеізраїльського об’єднання вихідців з України. Друкується в альманахах та в періодичній пресі Ізраїля, України, Росії, Німеччини, США. Разом з композиторами Ізраїлю і України, написано більше 50 пісень; 12 з них – пісеньки для дітей, написані на українській мові.
 Члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», бібліотечні працівники, шанувальники поетичного слова мали чудову нагоду зустрітися із справжньою поезією, адже Валентина Чайковська в письменницьких колах здобула заслужене визнання тонкої, ліричної поетеси, яка вміло підбирає образи і порівняння, за допомогою слів малює дивовижні картини.

    Бібліотекар Людмила Турик розповіла про нові поетичні збірки «Закодована суть» та – «Явное и тайное...», де є все: сімейний інтим, флора та фауна, обриси «рідного краю»... Під час скайп-спілкування присутні в залі мали чудову нагоду поспілкуватись з автором. Пані Валентина розповідала про себе, відповідала на запитання. Звучали поезії у виконанні автора, членів вітальні – Ангеліни Мазурової, Ірини Мартинишин та бібліотекарів Інни Кронберг, Оксани Калістратової.

    Щиро привітав Валентину Чайковську з презентацією нових збірок «Закодована суть» та – «Явное и тайное...» її земляк та товариш Валерій Курстак.


    Ведуча заходу Людмила Турик подякувала поетесі за подаровані нашій бібліотеці поетичні збірки та побажала Валентині Чайковській міцного здоров’я, творчого натхнення, читацької любові і нових видань.

неділя, 31 січня 2021 р.

Відбулось чергове засідання членів вітальні «Мамина криниця»

    28 січня 2021 року у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулося перше у цьому році засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», на якому обговорили план масових заходів і визначили порядок їх проведення. Члени вітальні на засіданні мали можливість поспілкуватись між собою, а також послухати та обговорити нові поезії Ярослава Гиця, Людмили Микитюк, Ангеліни Мазурової та Анатолія Поліщука.

    Бібліотекар Людмила Турик ознайомила присутніх із новими книгами наших земляків у бібліографічному огляді «Літературні новинки волинських авторів».

    Засідання відбулося у традиційній для вітальні манері: душевна розмова, гумор, сміх та маса позитивних емоцій. Наступне засідання літературної вітальні відбудеться 09 лютого 2021 році.

    Запрошуємо усіх шанувальників поетичного слова до Нововолинської міської бібліотеки на Дружби 17.

четвер, 31 грудня 2020 р.

У Нововолинську вшанували пам'ять поетів Галини Приступи, Ананія Рябченюка та Євгена Шевчука

«Щось має бути вічне в цьому світі…» – під такою назвою 30 грудня у Нововолинському палаці культури співробітники центральної міської бібліотеки та члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» провели вечір пам'яті. Захід був присвячений непересічним творчим особистостям нашого міста, поетам: 65-річчю від дня народження Галини Приступи, 75-річчю від дня народження Євгена Шевчука та 90-річчю від дня народження Ананія Рябченюка. 

Настоятель Свято-Вознесенської церкви протоієрей Віктор Мельник відслужив заупокійну літію.

Ведуча заходу бібліотекар центральної міської бібліотеки Людмила Турик розповіла про життєвий шлях місцевих поетів та ознайомила з їх творчістю. 


Вшанувати  світлу пам’ять зібрались колеги, члени родин, бібліотекарі
      

Колега Євгена Шевчука Любов Резвонюк 

Син Галини Іванівни - Віталій Приступа

Спогадами поділилися колеги по перу.

 Ярослав Гиць – голова літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», депутат Володимир-Волинської районної ради VІІІ скликання

Поет Іван Пукля

Директор централізованої бібліотечної системи Світлана Кухарук

Отець Віктор Мельник «Погляньте як ряди рідіють...»
            Погляньте як ряди рідіють..
            Були ще вчора і... нема
            Ковтнула їх навік пітьма
            Не чути рим поезодіїв.
            Галюсю, де ти? Серце мліє.
            Чекаєш, що зведе сурма
            Євгене! Кликати дарма
            Не чути, лиш... вита надія.
            Згадавсь Ананій і Марія  
            Напів блаженне житіє,
            Молитва лине до Месії,
            Ми вірим: в Царство взяв Своє.
            В словах-ділах несли просвіту
            І до сердець всівали жита.

Звучала чудова поезія поетів, що відійшли у вічність, у виконанні бібліотекарів Інни Кронберг та Оксани Калістратової.


Для присутніх у залі була влаштована викладка літератури.


      Чимало років минуло з того часу, як Ананій Рябченюк, Євген Шевчук та Галина Приступа відійшли у вічність. 
    Літературний Нововолинськ втратив глибоко інтелігентних майстрів слова, які торкалися серця кожного, хто вмів слухати і чути, чия душа не є черствою і байдужою. їх зірки світять нам з поетичного небокраю, кидаючи високий і чистий відблиск у наші душі. 
    Вічна пам'ять нашим краянам!  

неділя, 29 листопада 2020 р.

2020 - Всесвітній рік Біблії

Біблія – найпоширеніша у світі книга. Вперше так назвати священне писання запропонував Іоанн Златоуст у VI столітті. До цього збірник не мав єдиної назви. Створена величезною кількістю авторів, які мали величезний життєвий досвід в абсолютно різних галузях. Серед біблійних письменників: царі (Соломон, Давид), пастух (Амос), лікар (Лука), рибалки (Петро та Іван), пророки (Мойсей, Ісая, Данило), полководець (Ісус Навин), ремісник (апостол Павло), чиновник (апостол Матвій) і ін.

Біблія складається з двох великих розділів: Старого і Нового Завітів. У них – багато цікавих та повчальних історій, які допомагають в нашому повсякденному житті. 

16 вересня 2019 року під час зустрічі християнських лідерів з більш ніж 34 країн було оголошено 2020 рік «Всесвітнім роком Біблії».

Воістину немає жодного поета, який би хоч раз та не звернувся до змісту цієї дивовижної Книги. Сюжети й образи Святого письма мають символічне значення. До них, напевно, ще довго будуть звертатись митці, шукаючи відповіді на вічні питання про добро і зло, смерть і безсмертя, любов і ненависть.

Велика шана Всевишньому звучала і звучить у поезіях членів літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» (Нововолинськ, бібліотека на Дружби, 17)

Ярослав Гиць «Весна в природі і душі» 
Весна в природі і душі -
Це благодатне почуття,
Молюся щиро у вірші
За подароване життя
І тихо скапую сльозами
На заворожені сади,
Вмиваю теплими дощами
Далекі молоді сліди
І сивину, що поряд з цвітом
Вплелася в долі рушники.
Із цим травневим колоритом
Радіють помисли й думки,
Бентежно й щемно тиснуть в грудях
Чуття любові неземні.
І всі нікчемні словоблуддя
Лишаються на стороні,
Коли пречисті одкровення
Душа говорить із творцем,
Ти очищаєш власне ймення
Перед його Святим лицем
І відчуваєш насолоду
Божественних весняних днів.
Милуєшся на чисту вроду
Всіх неповторних кольорів
У веселковім розмаїті.
Та осягаєш, що ти є
Перлиною у цьому світі,
Коли зозуленька кує
Тобі років на цілий вік
І соловейко до світання,
Як зійде місяць-молодик
Освячує чиєсь кохання.
                                      
Світлана Жура «Добром на добро»   
Коли ти любиш
Сонце і небо –
Всі посміхаються
Щиро до тебе
Коли ти любиш
Рідний свій дім –
Тепло і затишно
Буде у нім
Коли людей стрічаєш –
Все у житті
Від Бога маєш.
Сійте, люди, добро
І вернеться – сторицею:
Хлібом-сіллю до столу
І святою водицею.
І здоров'я прибуде,
І зерно у засіки,
Бо добром на добро-
Це від Бога – навіки!

Олександр Каліщук 
«Бог від нас не прийме гроші,      
лиш думки й діла хороші»
Ми за наше спасіння
У боргу перед Богом.
Борг цей платим любов'ю
До людей і до Нього.
Дай нам, Господи, сили,
Дай нам розуму, Боже,
Щоб робить те, що треба,
Й не робить, що негоже.
Посели в наші душі
Свого Духа Святого,
Щоб добро в серці сіяв
Й відвертав нас від злого,
Дорогою ціною
Бог нас викупив, грішних.
Не гордімось ж собою,
Бо над нами – Всевишній!
Будьмо щирі, правдиві,
В серці Бога носімо,
В щирій тихій молитві
В Бога ласки просімо.
 
Світлана Костюк  «З Тобою Бог» 
З тобою Бог... То поруч, а то над…
І Ангели його золотоликі…
Усі його ліси, озера, ріки…
Земне життя із сотнями принад…
Земне життя із сотнями тривог,
Яких не перейти, не розв'язати…
І треба людям щось таке сказати,
Щоб в кожнім слові був присутній Бог…
Щоб з кожним словом вищав горизонт
І почуття, яких не підробити…
Бо ж ми в цей світ приходимо ЛЮБИТИ –
У цьому вища сутність і резон…
У кожного – свій голос – камертон,
Важка стезя між світлом і пітьмою.
…Щоб освітити простір цей собою –
Кидаєш в ніч єдиний свій жетон… 
 
Олександр Лель «Різдво Марії»        
Знову і знову йде радісне свято,
Повняться людом і храм, і майдан.
Наша заступниця – Божая мати –
На іменини склика християн.
З квітів барвистих гарне намисто,
Ним рушників помережаний край.
Слався, Маріє, Диво пречиста!
Божого слова Сина горни-обнімай.
За православним давнім звичаєм,
Хай не згасає душі торжество.
Ми молитовно Тебе величаєм,Твоє,
Непорочна, віншуєм Різдво.
 
Ангеліна Мазурова «Плоди, вони у кожного свої...» 
Плоди, вони у кожного свої:
Солодкі і гіркі, малі й  великі,
Але судить не маєм права ми, земні.
Лише Небесний Мудрий наш Владика.
Солодкі – плоди покаяння,
А гіркі – то гріховні плоди,
А малі – то бракує старання.
А великі – за молитви, терпіння й труди!
 
Віктор Мельник «Єрусалим»     
Це мій Святий Єрусалим,
Його у серце загортаю,
В спасіння вірю і чекаю,
Годжуся, тішусь, мрію ним.
Люд назива його «Святим»
Він, як «вокзал», мурашник, зброя.
Душа в нім смажиться, вощать,
Бо це таки Господній дім.
Каплиці, храми, Божі доли,
Тут камінь, дійсно, ожива
Прямою робиться крива,
Душа смиренна Бога молить.
Черпай скоріше благодать,
Бо мусиш благовіствовать.
 
Людмила Микитюк «Мій Боже! Дякую тобі!»    
Мій Боже! Дякую тобі
За цих людей, що поруч йдуть зі мною.
Я знаю, бачиш Ти –
В очах їх доброту,
Вона веде у храм
Тобі служити.
А скільки віри в душах цих,
І як горять серця,
Коли звучить у храмі
Слово Боже!
Дозволив у молитві
Музику відчути,
І голос нам подарував,
І мудрих вчителів послав.
Нічого у житті
Так не приходить даром,
Все треба заслужить
За це уклін земний.
Спасибі, Боже мій!
За вчителів хороших,
Що вміють піднести
Ці звуки до небес.
І серце завмирає,
Коли летять до неба
Молитви і Псалми,
В яких Господь живе!
 
Анатолій Поліщук «Образ» 
У квітах лілії – жива,
З очима мудрими – сповна
І так тужливо-мовчазна
Дивилась Ти, що аж душа
У серці збудженім моїм
Заклекотіла… І у нім
Печаль, і радість водночас,
І сміх, і сльози по сто раз
Творили грані кришталю…
Ти людям кажеш: «Вас люблю», –
Повторюєш щодня, щоночі.
А я стою, дивлюся в очі…
Барвисте світло вівтаря,
Вечірня, вранішня зоря,
Повітря чисте, як роса,
Відкрили простір в небеса…
У квітах лілії – жива
Премудрість Божа, Ти – свята,
Цариця. Матір. Повнота…
Розквітлі лілії – слова…
 
Галина Приступа «У храмі»    
…І сходить світла Божа благодать
На чисто-біле полотно молитви –
Духовний плід невидимої битви
Добра зі злом…і треба розпізнать
У світі цім, де все переплелося,
Один лиш голос в мільйонноголоссі,
І шлях один обрати з двох шляхів.
А в душах наших бур'яни гріхів
Підводяться уперто і лукаво.
І поглядом суворим і ласкавим
Ісус Христос із Книгою в руці
Застеріга правицею з ікони…
Та світ свої вшановує закони,
І правлять балом гроші-папірці.
Втомився час од вічної гонитви!
Жертовним блиском свічечки тремтять..
І сходить світла Божа благодать
На чисто-біле полотно молитви… 
 
Ананій Рябченюк «За дротом колючим в чужій стороні...»
За дротом колючим в чужій стороні
Молились ми Богу в різдвянії дні,
І кожен в молитві від серця благав,
Щоб Бог Україні свободу послав,
Щоб вільними ми в своїм краї жили.
Молитва окрилює. Ось я вже лину
У батьківську хату на Україну.
Туди, де кохана моя наречена
Пречистую Діву просила за мене,
Де мати в свят-вечір зверталась до, Бога,
Ковтала кутю із сльозою убогу.
І зносила руки до неба, молила,
Нового щоб Ірода кара побила,
Щоб діти щасливо вернули додому…
За це й ми молились у краї чужому.