Пішли в туман дитячі
сни
Пішли в туман дитячі
сни,
І юності мрійливі
крила,
І лісу запах, запах
хни,
І подих літа, його
сила.
Пішли в країну
диво-мрій
І сподівань душі
дитячих,
Лишили острови надій,
У царство кинули
незрячих.
Стою дорослим серед
нив,
Не скошених ще поки
вітром.
Тоді, тоді я лише жив,
Світився сяйвом, білим
світлом.
Дзвенів у полі голос
мій,
Немовби жайворон у
висі.
Немов
провісник-буревій.
Ті сни мої були –
пречисті.
Дозріли вже мої літа,
І посивіли таки крила,
Мелодія вже й сну не
та,
Та мудрості з’явилась
сила.
02.01.2017 р.
Не спи,
солдатику, не спи
Не спи, прошу
тебе, не спи,
Не закривай від
болю юні очі.
У Бога силоньки
проси,
Загоять рани рученьки
дівочі.
Прошу, на мене
подивись,
Твоя, твоя я
стану наречена.
Поглянь у небо,
в сонце, ввись –
Жовто-блакитні
сяють як знамена.
Живи,
солдатику, живи
І обіприся на
мої рамена,
І ворогам всім
доведи –
Козацька кров
пульсує в твоїх венах.
Я дотягну тебе,
не спи,
Не час, не час
іще вмирати.
Міцніше рану лиш
стисни,
Вже завтра танго
будем танцювати.
Прошу,
солдатику, не спи,
Я про кохання
пісню заспіваю.
Сльозою змий печальні сни,
В ранковім
поцілуємось розмаю.
30.01.2017 р.
Листи з фронту
Відправлю
листи про кохання ранкові,
Нехай
вітер несе у всі сторони світу.
Вміщу
в них проміння, проміння любові
І
степу мелодію із літнього квіту.
Відправлю
коханій за море, за зиму.
В
конвертах трикутних відпущу їх за гори.
Від
хмари, від неба вкладу сонце-риму,
І
жменями вишлю у нічні диво-зорі.
Відправлю
в них радість, а сльози не буду,
Бо
досить тих воєн і морозів, і пекла.
Я
знаю, я вірю, надіюсь на чудо,
Відправлю
до тебе, поки день і не смеркло.
Відправлю
листи, телеграми і вісті
Водою,
росою, із дощем блискавично.
Не
буду писати про тих, хто вже – «двісті»,
Моїх
побратимів, що пішли так велично.
Відправлю
листи, замість сліз будуть роси
І
повітря без диму, лиш ранковий розмай.
Поглянь,
як вербові квітують ось коси,
Повернуся
до тебе, лиш надійся, чекай.
04.03.2017 р.
Сьогодні
далеко від дому
Сьогодні далеко від
дому
І завтра також я не в
нім.
Туман відчуваю і втому,
Миритися мушу із цим.
Дощить за вікном
сьогодення,
Небесна спадає сльоза.
Відшукати бажаю
натхнення.
Кожна крапля – секунда
життя
Стікає по склу, по
чужому,
Біжить, мов малий
потічок.
Далеко сьогодні від
дому,
Де серця горить маячок.
Залишив я бажану
гавань,
Що зветься: «Родинний
мій край»
Усе виглядаю той
травень,
У нім веселковий
розмай.
Далеко таки я від дому,
А серце за ним все
болить.
Дощить у краю, у
чужому,
Й буває нестерпно
гірчить.
23.04.2017 р.
Радію життю, що
хвилини, що миті
Радію життю, що
хвилини, що миті,
І сонцю радію в
небесній блакиті.
Подиху вітра, краплині
дощу,
Розчарування у поле
пущу.
Радію ромашці і макам
червоним,
І місяцю, й зорям,
годинам безсонним.
Чарівній усмішці й
дотику рук,
Кохання люблю
божественний звук.
Радію очам, що палають
навпроти,
В них музику бачу,
мелодію, ноти.
Оркестрам радію і
скрипалю,
І слову радію, слову:
«Люблю!»
Радію життю, що
хвилини, що миті,
Тужити не буду за дні
всі прожиті.
Попереду щастя – ціла
ріка,
У щасті місця для горя
нема.
18.05.2017 р.
Люблю свій край
Люблю свій край налитий
диво-сонцем,
У нім небесну синь
святу люблю
І двійко оченяток у
віконці,
Що виглядають ранішню зорю.
Люблю лани насіяні
житами
І соняхів веселий
передзвін,
І колискові, що
співають мами,
І за вітрами мчатись
навздогін.
Люблю Донбас, Полісся,
Крим, Карпати,
Степи безмежні, гори і
ліси.
Люблю самотньо в полі
постояти
І слухати пташині
голоси.
Люблю свій край я –
ніжну Україну,
Річки, сади і села, і
міста,
Червону, ніби вишиту,
калину…
Кохані цілувать люблю
вуста.
06.06.2017 р.
День прапора
Знамена, мов крила,
підняті сьогодні
У кожному місті і в
кожнім селі,
Немовби вогні, горять благородні
І світять любов’ю в
українській душі.
Два кольори щастя –
хліба і неба,
Лани нескінченні і
ніжну блакить
Нам дарувало
божественне небо
На роки, на вічність,
секунди й на мить.
Підняті знамена, щоб
правда і доля
З’єднались в один
нескінченний потік.
Тризубом скріпилась
Всевишнього воля
Україна незломна і з
Богом навік.
О, Україно, ти казкова
країна,
Найкраща у світі родюча
земля,
Вклонюся тобі, припаду
на коліна,
А прапор, мов крила,
тримає душа.
23.08.2017 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар