неділя, 17 листопада 2024 р.

Відбулася презентація поетичної збірки Людмили Микитюк «Світлий слід на землі»

17 листопада у Нововолинській публічній бібліотеці відбулася презентація поетичної збірки Людмили  Микитюк «Світлий слід на землі». Це уже друга за рахунком збірка  її поезій, яка вийшла у видавництві «НОВАБУК».

Розділити радість цієї неординарної події, крім колег по перу на чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» прийшли рідні, друзі а також ті, хто любить поезію. І хоча переважна більшість  з них добре знайома з  поетесою, та все ж таки на зустрічі ведуча заходу бібліотекарка Людмила Турик нагадала про основні віхи її життєвого і творчого шляху. Народилася і живе Людмила Захарівна у Нововолинську. Тут здобула середню освіту.  Працює на підприємстві «Волиньвантажотранс». Віршувати почала вже у досить зрілому віці. Спонукали до цього жінку, за її ж словами, події в Україні 2014 року, які тривожать й досі. І лише глибока віра у Бога, щира молитва допомагають, як кажуть, триматися на плаву та вселяють надію на неодмінну перемогу і краще майбутнє.

  Приємною несподіванкою для всіх присутніх на заході було онлайн-привітання літературного редактора та художника цієї збірки Ірини Залюбовської.



    Натхнення для творчості пані Людмила черпає найперше у Хресто-Воздвиженському храмі. Сюди приходить не лише на щиру молитву, а й уже багато літ співає у церковному хорі. Мабуть тому і перша її збірка віршів, яка побачила світ ще у 2018 році, має назву «Мій Боже, дякую тобі». Теплими й щирими були слова  вітання настоятеля цього храму отця Віталія Голяна.

Відточує своє перо впродовж шести останніх років на творчих зустрічах у літературно-мистецькій вітальні «Мамина криниця», котра працює при публічній бібліотеці уже понад тридцять років. Голова «Маминої криниці» Ярослав Гиць та члени – Любов Занічковська, Галина Ільницька, Валентина Мірошниченко побажали Людмилі Захарівні подальшої творчості і видання нових власних збірок поезій.



У 2024 році вірші Людмили Микитюк були  надруковані у літературно-художньому збірнику «Зимові акварелі». У цьому ж році ліричні твори поетеси побачили світ на сторінках четвертого випуску Всеукраїнського літературно-мистецького альманаху СНІП.

  Довгі маже три роки у нашій державі триває великомасштабна війна.

Це – черговий іспит на віру, єдність, честь і славу слов’янської нації. Людмила Микитюк, як і переважна більшість українців, щиро вірить, що перемога неодмінно буде. Треба  лише молити Бога і Богородицю про заступництво.

    Людмила Микитюк - член Всеукраїнської Поетичної Родини. Вона знаходить час для спілкування  з творчими людьми. Зокрема, торік побувала на фестивалі «Слово Дзвін» у Звягелі, а цієї весни їздила на презентацію другого випуску альманаху «СНІП» у місто Ужгород. Такі творчі зустрічі спонукають до виваженого підходу до кожного слова у власній поезії та, безперечно, появи нових поезій.

    У творчості Людмили Микитюк є багато віршів-присвят. А ще знають її, як волонтера. Вона – учасниця  волонтерської організації міста Нововолинська, яка збирає гроші та закуповує все необхідне для воїнів, часто читає свої вірші онлайн у групі «Всеукраїнська Поетична Родина» у рамках проєкту «Дякую за ранок». На презентацію  її нової збірки прийшли друзі-волонтери Олександр Ільницький, Світлана Чуб, Роман Задерей, Сергій Кирпа, Людмила Денисюк та Валентина Маслова, які наголосили, що гордяться своєю колегою, котра завжди і всюди встигає, бо має неспокійну вдачу. Вони вручили їй чудові букети осінніх квітів.

До сліз щемливими були слова вітань онуків Ані та Дмитра, які щиро дякували бабусі за її  доброту і наголошували: гордяться тим, що вона пише прекрасну поезію.



До привітань приєдналася в.о. директора Нововолинської публічної бібліотеки Аліна Регешук та бібліотекарка ліцею № 2 Галина Гуга.


Окрасою творчої зустрічі став  виступ аматорського хорового колективу «Надія» при Нововолинському палаці культури під  керівництвом Галини  Андрощук, котрі задушевною народною піснею зігріли серця присутніх, ще і ще раз стверджуючи, що  поезія і пісня – дві великі сили.

    Понад дві години тривало поетичне дійство, на закінчення якого Людмила Микитюк подякувала присутнім за прихильність до її творчого надбання.