четвер, 16 травня 2024 р.

ЧЕРГОВИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРАКТИКУМ

 15 травня  у центральній міській бібліотеці пройшло уже третє заняття  з римування за ініціативи бібліотекаря Людмили Турик. Вчергове залюбки погодилася провести його місцева поетеса Ірина Мартинишин-Приступа. Цього разу йшлося про художні засоби, відомі як стилістичні фігури. Це - специфічні лінгвістичні прийоми та синтаксичні мовні звороти, які письменники та поети використовують для створення ефекту виразності та емоційної насиченості у своїх творах.

Понад дві години йшло зацікавлене спілкування, яке неодмінно допоможе  усім тим, хто творить поезію і прозу, у подальшій роботі над словом.  Учасники заходу щиро дякували  ініціатору Людмилі Турик, і особливо пані Ірині за цікаве заняття і висловили бажання  в майбутньому продовжувати такі літературні практикуми


                                                                                      Бібліотекарка Людмила Турик

ВИШИВАНКА – СИМВОЛ НАШОЇ НАЦІЇ

 15 травня  відбулося чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», що працює при Нововолинській центральній міській бібліотеці». Захід був приурочений Дню вишиванки. Адже вона  – символ нашої нації, її оберіг. У кожній  ниточці, вигаптуваній вишивальниками, закладено своєрідний літопис кохання і страждання, радості і смутку. А скільки поезій присвячено вишиванкам!

Під час засідання «Маминої криниці» присутні  на заході, який організувала і провела бібліотекар Людмила Турик, мали можливість послухати вірші голови літературно-мистецької вітальні  Ярослава Гиця,  залюблених у слово місцевих поетес Людмили Микитюк, Валентини Мірошниченко, Світлани Войтович. До читання поезій інших авторів долучилися бібліотекарі  Марта Ляшук, Вікторія Залужна та Антоніна Костилева.





Захід залишив хороший слід у серці кожного, хто взяв у цьому участь.
                                                                                   Бібліотекарка Людмила Турик

четвер, 25 квітня 2024 р.

На засіданні літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» знову говорили про рими

24 квітня у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулося чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця».

Своїми знаннями і  набутками  на практичному занятті з римування знову поділилася  Ірина Приступа-Мартинишин, членкиня «Маминої криниці», яка давно захоплюється поезією і  видала вже дві  власні збірки.

Члени літературно-мистецької вітальні Любов Занічковська, Людмила Микитюк, Валентина Мирошниченко, Галина Ільницька, Ангеліна Мазурова, котрі давно залюблені у слово, пишуть вірші і вже мають власні збірки, подякували пані Ірині за другий чудовий практичний  урок з римування, який допоможе їм при написанні  нових поезій. Вони також читали свої нові твори і при цьому отримували слушні зауваження  та пропозиції, котрі  зроблять їхню поезію ще більш витонченою та досконалою.


Знову було цікаво та повчально, тому з нетерпінням учасники заходу чекають наступне  заняття про художні засоби.

                                                                                   Бібліотекарка Людмила Турик

Година пам’яті Євгена Шевчука та Юрія Андросова відбулася у Нововолинській центральній бібліотеці

24 квітня у Нововолинській центральній бібліотеці відбулося чергове засідання «Маминої криниці» під назвою «Поет живе в серцях свого народу». Захід був приурочений 79-річчю від дня народження Євгена Устимовича Шевчука та 80-річчю від дня народження   Юрія Костянтиновича Андросова, котрі відійшли вже у засвіти.

Ведуча заходу  бібліотекарка  Людмила Турик ознайомила з життєвим та творчим шляхом Євгена Шевчука та Юрія Андросова. Вона відзначила, що з їх відходом у засвіти літературний Нововолинськ втратив глибоко інтелігентних майстрів слова, творчість яких торкалася серця кожного, хто вмів слухати і чути, чия душа не є черствою і байдужою.

Євген Устимович Шевчук поет, журналіст за фахом, член Національної спілки  журналістів України, людина, яка поєднала в собі всі позитивні риси характеру, котрими повинен бути наділений справжній поет і літератор.  На жаль, його  уже немає серед нас. Він народився  в 1945 році у селі  Заболотці тодішнього Іваничівського району Волинської області. Свого часу закінчив факультет журналістики Львівського університету. Після служби в армії працював в Іваничівській, Локачинській районних газетах, а з 1990 року – в нововолинських міських часописах «Робітничий голос» та «Народна рада». З 1997 року обіймав посаду відповідального секретаря Нововолинської міської газети «Наше місто». Він сповна віддавав свої помисли та творчі поривання нелегкій журналістській праці.  І в той же час творив прекрасну поезію, яку друкував у колективному збірнику «Пісня і праця», в літературному альманасі «Світязь» Волинської письменницької організації, у збірнику матеріалів обласного журналістського конкурсу «Любіть Україну», в журналі «Дніпро», обласних літературних газетах та у наших часописах.  Ще у ті тепер далекі часи підготував до друку збірку поезій «Дарую сніп добра», котра, на жаль, ще й досі не побачила світ.

Десятки доль, сотні зустрічей, а у вільну годину, прямуючи у вихідні знайомою стежиною до рідної оселі та милуючись з дитинства знайомими краєвидами, Євген Шевчук творив свої чудові поезії. Частинка з них прозвучала на вечорі памяті. У кожному вірші відчувалася закоханість у свій край,  місто, його красу. Багато років з-під пера Євгена Устимовича лягали чудові поезії: образні, емоційні, сповнені любові, віри, тепла і доброти. Деякі з поезій автора поклав на музику заслужений працівник культури України, композитор Олександр Пилипович Каліщук. 

   Слухаючи поезії Євгена Устимовича, мандруєш у неповторний світ дитинства і юності, де багато сонця і тепла, де квітують сади і падають стиглі яблука, де пахне свіжий хліб і відлунює особливою музикальністю материн голос. Він дуже любив свою родину,  матір, яким присвятив чимало віршів.

Варто сказати, що тривалий час Євген Устимович очолював літературно-мистецьку вітальню «Мамина криниця». Спогадами про той час поділився нинішній голова літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Ярослав Гиць.

Швидко плине час. Рано погасла свічка його життя, проте ніколи не згасне на поетичному небокраї його зірка, зірка його поезії, кидаючи високий і чистий відблиск у наші душі.

Нинішньої весни виповнилося б 80 років від дня народження ще одному активному в минулому члену літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Юрію Костянтиновичу Андросову. До речі, він за національністю – росіянин, а за фахом педагог – вчитель російської мови та літератури. Народився 21 квітня 1944 року  в місті Дніпропетровську у сім’ї військовослужбовців. Більшу частину свого життя прожив у Львові, а з 2000 року – у Нововолинську. Він свого часу писав:

Хвалу я своїй долі віддаю:
Я росіянин, в серці ж – Україна.
Тут народився, маю тут сім’ю,
І ти для мене – матінка єдина.
Повторюю в любові без межі:
«О, Боже, Україну бережи!»

У своїх віршах Юрій Костянтинович писав про свою долю, не дуже просту та легку, про своє бачення та розуміння Бога. Він – автор збірки «Я у любви оруженосец», котра була видана у 2012 році. Поезії цієї збірки збуджують у душі кожної людини прекрасне, пробуджують у серцях трепет любові і ніжності до дружини, матері, близьких, Вітчизни; почуття доброти, відповідальності за долю свого краю, нашої праматері – землі. Кожен його вірш – це маленький світ, невеличка зірка у Всесвіті земних почуттів, особливо любові. Чи не тому  у нього чимало поезій присвячених цьому прекрасному почуттю. До речі, чимало його творів  переклав на українську мову Валерій Ставецький.

Чимале місце в творчості Юрія Костянтиновича займає філософська лірика, роздуми про життя. Автор зрозуміло, просто й дохідливо передає своє внутрішнє почуття щастя від єднання зі своїм народом та країною.  Він зазначав: «Щоб не застрягнути в життя болоті, долай всі перешкоди чесно, з потом».

Нелегка доля у цього справжнього чоловіка, адже йому випало пережити свого сина, який поліг смертю героя, захищаючи від рашистів Україну. Ця звістка підкосила й без того слабке здоровя чоловіка. Та пам'ять про нього залишиться надовго у серцях друзів та його поезіях.

Спогадами про Євгена Шевчука та Юрія Андросова поділилися його колишні колеги по перу Ярослав Гиць та Валентина Петрощук, а також  поціновувачі їх творчості які декламували вірші авторів – членкині вітальні Ірина Мартинишин, Галина Ільницька, Людмила Микитюк.



Для тих, хто хоче познайомитися з поезією Євгена Шевчука та Юрія Андросова запрошуємо до Нововолинської центральної бібліотеки на Дружби, 17.

                                                                                     Бібліотекарка Людмила Турик

неділя, 17 березня 2024 р.

Відбулася презентація поетичної збірки Людмили Галінської

17 березня в рамках Національного тижня читання  «Всі ріки течуть додому» відбулося чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина  криниця».

Ім’я Людмили Галінської  ще мало відоме  серед поціновувачів поетичного слова у рідному місті Нововолинську,  хоча живе і працює вона тут уже понад сорок років. Найбільше її хобі – написання власних віршів.  Довго вагалася пані Людмила, поки почала друкувати свої вірші у Фейсбуці. Та, як виявилося, саме це посприяло видачі першої збірочки, що носила назву «Гербарій втраченого раю». Її вірші  так  припали до душі емігранці з України, котра довго вже живе у Канаді, що та вирішила зробити приємний подарунок і  за власний кошт  видрукувала цю книгу.  А цьогоріч побачила світ нова поетична збірка під назвою «12 ключів до раю», в якій автор зібрала вірші про красу та неповторність  кожної пори року.

Скромна  жінка довго не погоджувалася провести презентацію нової збірки. І все ж таки сьогодні, 17 березня, Людмила Галінська  у колі таких, як і сама, закоханих у поезію людей, мала можливість розповісти про те, що спонукало її до творчості. До речі, жінка має і ряд інших захоплень, зокрема любить вишивати, її також манять акварелі.

Ділилися думками і прочитали ряд її віршів учасники заходу, серед яких і колеги по роботі та друзі Людмили Галінської, який організувала і  провела бібліотекар Людмила Турик. Вони наголошували на самобутньому стилі написання віршів, в  яких прослідковується краса і неповторність  кожної пори  року.  Звернули увагу і на  фантазійні сюжети, мрійливі та вишукані  персонажі, які зачаровують читача уже з перших рядків.








Час у колі однодумців збіг швидко. Серед постійних відвідувачів того дня були й зовсім нові люди, які неодмінно в недалекому майбутньому  поповнять ряди членів літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця».

                                                                                    Бібліотекарка Людмила Турик

четвер, 14 березня 2024 р.

На засіданні літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» говорили все про рими

 13 березня у центральній міській бібліотеці відбулося чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця». Було розглянуто актуальне для поетів, особливо початківців, питання римування поезії.

Своїми знаннями і  набутками  на практичному занятті з римування поділилася  Ірина Приступа-Мартинишин, членкиня «Маминої криниці», яка давно захоплюється поезією і  видала вже дві  власні збірки.

Члени літературно-мистецької вітальні Любов Занічковська, Людмила Микитюк, Валентина Мірошніченко, Галина Ільницька, Галина Бугайчук, Ангеліна Мазурова, котрі давно залюблені у слово, пишуть вірші і вже мають власні збірки, подякували пані Ірині за чудовий практичний  урок з римування, який допоможе їм при написанні  нових поезій. Вони також читали свої нові твори і при цьому отримували слушні зауваження  та пропозиції , котрі  зроблять їхню поезію ще більш витонченою та досконалою.



Було цікаво та повчально, тому з нетерпінням учасники заходу чекають другого заняття.

                                                                                  Бібліотекарка Людмила Турик

вівторок, 20 лютого 2024 р.

Вшанували героїв небесної сотні

Щорічно 20 лютого в Україні, згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні», відзначають День Героїв Небесної Сотні. Цього дня подумки ще і ще раз повертаємося до подій десятирічної давності, згадуємо учасників Революції Гідності, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави. На жаль, чимало  з них віддали своє життя під час подій листопада 2013 року – лютого 2014 року, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права та свободи українців та європейське майбутнє України.

У центральній міській бібліотеці цього дня бібліотекарка Людмила Турик організувала годину пам’яті під назвою  «Тернисті шляхи мужності та слави». Вона зупинилася на головних подіях, котрі   відбувалися на Майдані Незалежності в Києві у 2013-2014 роках, згадала  про Героїв Небесної Сотні, а також детально зупинилася на короткому, але яскравому життєвому шляху нашого краянина Сергія Байдовського, який загинув на Майдані.

Під час заходу звучала поезія місцевих поетів, які є членами літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», що вже довгі роки функціонує при центральній міській бібліотеці, Ярослава Гиця з його збірки «Майдан душі» та Анатолія Поліщука зі збірки «Спасибі люди за Майдан». Їхні щирі й  хвилюючі  вірші про Майдан, як символ нескореності й віри, та про загиблих прочитали колеги із літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Людмила Микитюк та Любов Занічковська, котрі не лише залюблені у поезію, але й пишуть самі та мають власні збірки.



На завершення заходу  присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять полеглих за волю і незалежність України.

                                                                               Бібліотекарка Людмила ТУРИК, 

середа, 14 лютого 2024 р.

Не лише презентували свою творчість, але й поповнили бібліотечні фонди

 14 лютого в Міжнародний день дарування книг у читальному залі Нововолинської центральної міської  бібліотеки на розширене засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» зійшлися люди, небайдужі до чистоти духовних криниць  та наділені великою любовю до поетичного слова. Тут відбулася презентація поетичних збірок місцевих поеток - Любові Занічковської, Людмили Микитюк, Галини Ільницької, Валентини Мирошниченко та Валентини Чайковської. Ведуча заходу, бібліотекар Людмила Турик нагадала про те, що саме 14 лютого відзначається свято любові –  найкращого почуття, яке окрилює, дає силу і натхнення, радість і захоплення. І завдячуючи цьому продовжується життя на землі, народжується прекрасна поезія.

Кохання… Мабуть, ні про що так багато не говориться, не розмірковується, не мислиться, як про кохання. І недарма… Історія життя на землі невіддільна від історії людських почуттів. Кохання, народившись від ніжності, захоплення, розуміння, відкрило нескінчену цілісність людської особистості і подарувало світові гуманність, милосердя, радість, співчуття і щастя. Кохання – це поезія і сонце життя! Мабуть, немає ні одного письменника, поета, який би не оспівував це прекрасне почуття. І це підтвердили у своїх виступах Любов Занічковська, зупинившись на деяких своїх віршах зі збірок «Мелодия  любви» та «І життя, наче танець над прірвою», виданих у 2019 році. Наступного року її лірика побачила світ на сторінках Всеукраїнського літературно-мистецького альманаху «Водограй мрій». У 2021 році пані Люба брала участь у конкурс Всеукраїнської поетичної родини у соцмережі «Фейсбук» до Дня української писемності та мови, за результатами якого її найкращі твори опублікували в збірнику «Під спів солов'я у ніч горобину». Торік  з її творчістю мали можливість ознайомитися читачі першого випуску літературного альманаху «Сніп». Тоді ж вийшла її поетично-прозова збірка «Крильця метелика». А на черговому засіданні «Маминої криниці» презентували другий випуск літературного альманаху «Сніп». До речі, в даний час готовий до  виходу у світ уже третій і четвертий випуски літературного альманаху «Сніп» за участі Любові Занічковської. 

Чимало нового є і у творчому доробку ще однієї уже знаної у нашому місті поетки Валентини Мірошниченко. Її творчість торік була представлена у літературному альманасі «Роздуми», а вже нинішнього – у літературному альманасі «Затишок». Автор розповіла про те, що надихає її на творчість, і прочитала декілька своїх нових поезій.

Зацікавлено слухали учасники заходу виступи ще двох членкинь «Маминої криниці» Людмили Микитюк та Галини Ільницької. Нова поезія першої ввійшла цьогоріч до збірки спілки літераторів «Славутич» «Зимові акварелі», а ще її вірші побачать світ у четвертому випуску літературного альманаху «Сніп».

Галина Ільницька торік друкувалася в літературних альманахах «Відображення» та «Стихія», а також видала власну поетичну збірку «Станьмо світлом».

Ведуча Людмила Турик цікаво розповіла про творчість ще однієї нашої землячки Валентини Чайковської. Вона народилася і жила в Україні, але в 1998 році репатріювалась в Ізраїль, де відкрила в собі бажання творити і зайнялася літературною діяльністю. Нині пані Валентина - член СРП Ізраїлю, Національної СП України і Міжнародної Гільдії письменників, Лауреат міжнародних літературних конкурсів. Із 2008 по 2016 рр. – очільник літературного об’єднання «Рішон». Автор двадцяти  книг. Більше шестидесяти віршів Валентини Чайковської стали піснями, серед них – дванадцять пісень для дітей. Вона  лауреат та дипломат багатьох літературних конкурсів (Україна, Ізраїль, Німеччина, США), в тому числі лауреат Міжнародної літературної премії 2022 року, Лауреат Першого Міжконтинентального Фестивалю української патріотичної пісні в Сполучених Штатах Америки. У 2021 році їй присвоїли звання Посла Миру по проєкту «КНИГА МИРУ» (Інтернаціональний Союз Письменників), вона – академік Академії літератури, мистецтва, комунікації. Валентина Чайковська – член родини трьох українців – Праведників Народів Світу. На заході презентували її нову  книгу віршів, прози і перекладів міжнародної літературної спільноти «Antelen». 


 Дуже важкий час переживає ось уже майже два роки наша держава. Війна – це черговий іспит на віру, єдність, честь і славу слов’янської нації. Та перемога за тими, хто надіється на краще, хто мо́лить Бога і Богородицю про заступництво, хто не піддається на провокації розбрату, хто попри всі труднощі, не нарікаючи на нелегке існування зберігає миролюбний, позитивний настрій, заряджаючи ним оточуючих. Ми свято віримо у перемогу  і також робимо все посильне, аби наближати її – хто ділом, хто словом. І нехай поетична душа кожного виважено ступає на читацький поріг із гармонійним світлим поетичним Словом.

Щиро дякую за подаровані книги і запрошую до нашої Нововолинської центральної книгозбірні.

                                                                            Бібліотекарка Людмила Турик

вівторок, 9 січня 2024 р.

Обговорили новинки літератури поетів і письменників рідного краю

Сьогодні, 9 січня, відбулося чергове засідання  літературно–мистецької вітальні «Мамина криниця», шо працює при Нововолинській центральній міській бібліотеці. Бібліографічний огляд «Літературні новини рідного краю»  підготувала і провела  бібліотекар Людмила Турик, яка, зокрема, зазначила, що велика сила мистецтва слова – беззаперечна. І вона повною мірою розкривається у художній літературі, що є справжньою скарбницею життя. Наша Волинь  багата  талантами. Рік, шо минув,  встиг порадувати виходом  семи нових книжок наших земляків. Вагоме місце належить збірці поезії «Римований літопис війни»  голови нашої «Маминої криниці» Ярослава Гиця.

   Автор говорив на засіданні  про те, що війна гострим болем озвалася у серці кожного  українця. По особливому важко вона ранила і його. Отож уже з першого дня віроломного нападу рашистів переважно нічної пори, коли думки не давали заснути, слова самі собою складалися у римовані рядки. І у кожному з них – біль за смерть і розруху, ненависть до ворога, який довгі роки презентував себе «старшим братом», а виявився кривавим вбивцею безневинних людей тільки за те, що вони над усе люблять свій рідний край. Болить його батьківське серце ще й тому, що серед захисників України є і його син, яким гордиться і тривога за долю якого крає серце. Творчість  поета триває… А в серці живе надія: ми неодмінно переможемо клятого ворога. Все буде Україна!

    Втішені  члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» творчістю інших своїх колег. Зокрема, торік  вийшла у світ поетично-прозова збірка  Любові Занічковської «Крильця метелика», презентація якої наприкінці минулого року  цікаво пройшла у рамках засідання  і зібрала багатьох поціновувачів її  творчості.

    Ще одній членкині «Маминої криниці» Галині Ільницькій  вдалося  видати дебютну збірку поезії «Станьмо Світлом», котра не залишає  байдужими ні дорослих, ні підростаюче покоління, особливо тих, хто щодень звіряє своє життя з Богом. До книги входять твори на тематику релігійних свят, роздумів про шлях духовного розвитку людини…

   Побачила минулоріч світ збірка «Крила душі» почесного громадянина нашого міста і Волині  Олександра Каліщука. Це продовження збірки «Безцінний скарб». Автор закликає читача розуміти сенс життя, плинність часу та відрізняти правдиві цінності від оманливих. Його девіз: думаймо позитивно, творімо позитивне, живім щодня у радості й красі, в любові до добра, до ближніх і до себе, ведімо до світла за собою інших.

    Не лише в рідному краї, але й далеко за його межами, відомо імя письменниці та журналістки Надії Гуменюк з Луцька. У її творчому доробку - понад п’ять десятків книжок поезії, прози та творів для дітей, відзначених низкою престижних премій. Серед новинок, що побачили світ у 2023 році, роман Надії Гуменюк « І дощ змиває всі сліди». Це – детективна мелодрама і перша частина  дилогії. Друга книга «Тінь командора» наразі в роботі і до кінця нинішнього року має бути опублікована.

   Новий  минулорічний роман Надії Гуменюк – «Та, що ламає вітер», в якій йдеться про долю сімнадцятирічної Насті, котра  після закінчення Другої світової війни  приїхала вчителювати  у волинське село.

    Валентина Чайковська  народилась у Луцьку.  Ще в  1998 році репатріювалась в Ізраїль і там  зайнялась літературною діяльністю. Вона - член СРП Ізраїлю, Національної СП України і Міжнародної гільдії письменників. З 2008 по 2016 роки  – очільник літературного об'єднання «Рішон». Вона - автор 15 книг, член редколегії трьох часописів перекладач, член Правління Всеізраїльського об'єднання вихідців із України. Багато віршів Валентини Чайковської стали піснями. « На межі просвітління» - нова книга вибраного Валентини Чайковської – вийшла друком в  Ізраїлі у  видавництві «МЕDIAL» наприкінці 2022 року. У її поетичному світі є і аполлонічне, й трагедійне, похмуре, зболене: смуток, біль від війни й розбрату, який у душах людей… Вона прагне радіти, стискаючи біль,  світлими й широко розплющеними очима дивитися на світ, усміхаючись сонцю й небу.

Отож, цей рік, як ми бачимо, був дуже плідним на літературні новинки. Запрошуємо всіх бажаючих поповнити нашу творчу родину!

                                                                    Бібліотекарка Людмила Турик