Відзначали ювілей Василя Простопчука у Нововолинській бібліотеці

13 грудня в центральній міській бібліотеці відбулося чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця». Бібліотекарка Людмила Турик провела творчу палітру Василя Простопчука «Енергія життя, енергія творення», яка була присвячена до 70-річчя від дня народження.

Простопчук Василь Васильович - український поет, письменник, заслужений журналіст України, член національної спілки журналістів України, член національної спілки письменників України, автор багатьох поетичних, сатиричних і дитячих книг. Славився він і як майстер афоризмів. Як поет, він заявив про себе хоч і пізно, але досить зріло. Ніжна інтимна лірика, влучне сатиричне слово свідчать про не пересічність таланту Василя Простопчука. Поетичні збірки «Дерева ще поруч ростуть», «Люби мене шалено», «Кленове листя», «Білі метілі», «Неминуча», «Непристоні гноми», «Натхнення мовчазне» та ін., а також найменша книжечка в Україні «Що у ста на устах» мають неабиякий успіх у поціновувачів його творчості.

З нагоди ювілейної дати волинського поета-лірика, поета-сатирика, поета-пісняра була оформлена тематична поличка «Богатство все трачу для тебе, читачу…».

Якщо не встигну, щось не докажу,
Не долюблю когось, не дочекаюсь,
Не поспішайте ставити межу
Між пеклом цим і тим одвічним раєм.
Крізь далеч літ, крізь ночі суєти,
Поезіє, мій краю необжитий,
У суще все, де небо є і ти,
Єдиним словом повернуся жити… В. Простопчук

                                                                  Бібліотекарка  Людмила Турик

Покрова. День захисника України

    14 жовтня ми відзначаємо аж чотири свята! Це День Покрови Пресвятої Богородиці, День Заснування Української Повстанської армії, День українського козацтва та День захисника і захисниць України.

      У цей день ми з вдячністю згадуємо і вітаємо тих, хто захищає національні інтереси та безпеку нашої держави.

    11 жовтня, з нагоди прийдешніх свят,  на розширеному  засіданні літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» відбувся історичний калейдоскоп «Покрова. День захисника України». 

    Ведуча заходу бібліотекарка Людмила Турик розповіла про звитягу українського козацтва, героїчну і трагічну історію Української Повстанської Армії, які ратними звершеннями здобували й відстоювали  свободу і незалежність України, та про героїв сьогодення – українських захисників і захисниць, які боронять державу від зазіхань північного сусіда-агресора, а також привітала з Днем Покрови Пресвятої Богородиці.

    Патріотизмом та любов’ю до рідної землі були наповнені виступи місцевих поетес – Любові Занічковської, Людмили Микитюк, Галини Ільницької, Світлани Войтович.

    Вперше свій вірш «Небесна Матінка» продекламувала учасниця заходу Галина Оверківна, мама загиблого воїна Сергія Бугайчука. Вона розповіла про своє захоплення поезією, про те, що саме надихнуло її на творчість. 

    Наші гості, які були змушені покинути свої домівки, Світлана Архипова, Людмила Горшкова, Олена Федорова у відвертій розмові ділилися спогадами про жахіття війни та що пережили під час окупації.

    Сьогодні ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників та захисниць нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я і щастя! Мирного неба і смачного хліба!

    Зичимо всім миру, спокою і світлого майбутнього! Зі святом Покрови!

Бібліотекарка Людмила Турик

29 вересня – День пам'яті жертв Бабиного Яру

   Бабин Яр… Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю. 29 вересня виповнюється 81 річниця від дня цих трагічних подій.

   Наша  землячка, член Спілки письменників Ізраїлю, голова Літературного об'єднання «Рішон», член Об'єднання вихідців із України м. Рішон ле -Ціон Валентина Чайковська, не оминула цю трагедію у своїй творчості.

ПЛАЧ

(до трагедії у Бабиному Ярі)
Чи то гай співає пісню тихо?
В непокої ухнув сич-сурмач  –
Від сови-бабуні вчув про лихо:
Про війну, про Бабин Яр та плач...
Там маленький хлопчик плакав гірко
За ведмедиком загубленим своїм.
І благала матінка: «Цить, синку!
Ми по небу підемо за ним...
Прихилися до грудей, маленький,
Я тебе нікому не віддам!!!»
Та й схилився в горі світ усенький:
СЕРЕД ТИСЯЧ ВБИТИХ  –
МАТІНКА З ДИТЯМ...

   Масові розстріли кінця вересня 1941 р. у Бабиному Яру є трагедією спільною для всіх, хто живе в Україні, що не має національних ознак чи терміну давності. Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стало символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні.

(дописане 4.04.2022р.)
В Бабин Яр летять російські “Гради”...
Жах і вбивства! В Бучі, в Ірпені...
Вам не буде, вороги, пощади!!!
МИРУ УКРАЇНІ!!! НІ – ВІЙНІ!!!

                                                                     Бібліотекарка Людмила Турик

Поетичні варіації у Нововолинській міській бібліотеці

     13 вересня відбулося розширене засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», приурочене ювілеям відомих талановитих жінок Волині – поеткам Ніні Горик, Клавдії Корецькій, Людмилі Лежанській.

      Ведуча заходу Людмила Турик ознайомила присутніх із життєвим і творчим шляхом ювілярок. Присутні членкині літературно-мистецької вітальні Ірина Мартинишин, Людмила Микитюк, Галина Ільницька, Любов Занічковська  долучилися до виконання віршів волинських поеток.

     Слухачі і оцінювачі ліричних творів дійшли спільного висновку: кожна поезія яскрава і розмаїта. Автори різні за професією та уподобаннями, за освітою і світобаченням. Кожен торує власну стежку, в кожного свої улюблені теми, образи, манера, і саме цим вони цікаві та неповторні.

            «ВОЛИНЬ»               Ніна Горик
Лелеки вгорі, внизу – лепеха й жабуриння,
Ліси і лісочки, озера й озерця дрібні…
Цей клаптик землі – як розкішна бабина скриня,
Не знаєш ніколи, що знайдеш в кутку чи на дні.
Десь пісня столітня ще ойкне крізь регіт модерну,
Десь барва заблисне на вишитім рукаві,
Пригостить узлісся плодами дикого терну,
Джерельце в’юнке заворушиться у траві…
То раптом відкриється зору незнане болітце,
Сотворене Богом із виводком диких качат…
Усе це – Волинь, моє благовісне Полісся,
На ньому і досі
Всевишнього райська печать.

       Любіть поезію, прислухайтесь до її прекрасних мелодій, які дарують вам життя. Будьте доброзичливі і людяні! Тільки тоді відкриються чарівність і загадковість тих звуків і слів, які вас оточують. 

                                                                           Бібліотекарка Людмила Турик 

Вітаємо з Днем Незалежності України!

Зі святом!

З днем Незалежності України! 

Хай живе вільний, вільний народ! Процвітання, здоров'я, міцного духу багатій і щедрій Україні!

Привітання з Днем Незалежності України у віршах

МИСЛІ - МРІЇ
Війна змінила наші мислі,
Усі ми воїни в серцях,
Питання, як карма нависло:
Коли закінчиться цей жах?
І це природньо, бо ми люди,
Та прагнемо щасливих днів
І віримо, що Бог розсудить
І буде кара для врагів.
У День Народження Вкраїни,
На щастя, просвіток думок
До тої дати терпко лине
І оживає кожен крок,
Та кожне слово гомонить
Тим неповторним стоголоссям,
Що й досі радістю щемить.
Блакитне небо і колосся,
"Калина"- славень на вустах,
Той неймовірний сплеск любові
І щира посмішка в очах,
Та дзвони волі малинові
Нам дарували гідність духу,
Як щеплення на майбуття.
В чуттях не було показухи
І поховалося сміття
Совкового іделогізму,
Неопалима купина
Убила нечисть комунізму,
Який навік пішов до дна.
І я щасливий, що стояв
Разом з своїми земляками
І День Народження вітав
Своєї України-мами.
Ще мрію нашу Перемогу
В своїм побачити житті,
Щоби засвідчити дорогу
Про наші помисли святі.
             24.08.2022                      ЯРОСЛАВ ГИЦЬ
 
Україно
Україно! Мила нене!
Важко тобі в світі:
Хто в любові тобі клявся,
Голубив словами,
Той на ділі тебе зрадив,
Ніж встромив у спину,
Старшим братом прикидався,
Та за всяку ціну
Тебе, бідна, добивався,
Говорив красиво,
Шепотів слова любові,
Гвалтував нахабно!
Замість співу соловейка
Туркотіли «гради».
І твоє вкривали тіло
Знов червоні маки…
Твої діти, Україно,
Знов до бою встали!
Захищають свою землю
Від сусіда-ката.
Не базікають без діла –
Добрих справ багато.
Ох, твоя нелегка доля,
Й діти не раюють –
Ще багато їх по світі
На чужих гарують.
Але вірю: час настане,
Знімеш чорну хустку.
Ворогам твоїм, рідненька,
Хай вже буде пусто!
                                        2022                             ЛЮБОВ ЗАНІЧКОВСЬКА
 
ЧИ ЧУЄШ, БОЖЕ, ТИ МОЛИТВИ
Чи чуєш, Боже, Ти молитви
У цей важкий для України час.
Нема й хвилини, щоб без битви,
Ворожий знов летить в окоп фугас.
Безперебійно рвуться міни,
Земля волає з болю від вогню.
А стогнуть як в містах руїни.
До Тебе слізно, Господи, молю.
Говорять – світ в Твоїх долонях,
А ще життя і смерть, і жданий мир.
Прийми, прошу мої поклони.
Чи Україна полігон є й тир?
Чи пекло знищити Ти хочеш,
А ми той меч, що є в Твоїх руках.
Чом сльози бачать мої очі
І жагу помсти, й смерті ворогам.
Ти є Любов, мені казали,
А в мене ненависть в ці дні кипить.
Я хочу, щоб вороги вмирали,
Якщо не можуть в мирі жить.
Можливо не про те волаю,
Прошу пробачення за це в Тебе.
Та перемоги краю я бажаю,
Де жито є і небо голубе.
                       18.08.2022                                 АНАТОЛІЙ ПОЛІЩУК
 
ВІТАЮЧИ, СЛЬОЗУ КОВТАЮ...
Завтра свято твоє, Україно!
Тільки як же вітати тебе,
Як в цю мить найдорожчі десь гинуть,
І Дніпро від страждання реве?..
Завтра, люба моя Україно,
Вже пів року, як ти у журбі.
Сходить сонце з-за хмари нерівно,
Ніби сперше вклонилось тобі,
Що умієш тримать оборону
Перед ворогом! Слава навік!
Під скорботні церковнії дзвони,
Мов серпанок серця заволік.
Ой, чи смію в цей день я вітати?
На міста десь ракети летять...
З горя вдови вдягли чорні шати,
А заплакані дітки мовчать...
Скільки янголів тихо злетіло?
Боже, змилуйся! І зупини!
Голуб в небо піднявсь білий-білий:
Просить МИРУ в цю мить! Не війни!
З святом Волі, моя Україно!!!
Незалежна, Соборна, Свята!
І за тебе із серця уклінно
Хай Молитва моя доліта!
Я ковтаю сльозину неждану,
Щось шляхетне летить вдалину...
На столі рушничок полотняний,
У орнамент заплів новину
                          23.08.2022                       ВАЛЕНТИНА ЧАЙКОВСЬКА

                                                             Підготувала бібліотекарка Людмила Турик                       

З Днем Державного Прапора України!

З ДНЕМ ПРАПОРА

Я бачу небо синьо-синє

І поле жита золоте.

На серці щебет тихо лине,

Душа співає і живе.

Двох кольорів святе єднання,

Від Бога – краю благодать.

Пролита кров – любов й страждання…

Козацька нездоланна рать.

Я бачу небо, бачу жито,

Дивлюсь на рідний мені стяг.

Вже скільки воєн пережито,

А скільки в них було звитяг.

Стоять полки на полі брані,

Знамено волі теж стоїть.

Чекають воїнів кохані.

Наш прапор мир в собі таїть.

Кажу я: «Слава Україні!

Героям Слава наших днів!»

Вітри полотна жовто-сині

Від гір колишуть до степів.              

                                                 АНАТОЛІЙ ПОЛІЩУК

                                                                                               Бібліотекарка Людмила Турик

Зустріч з місцевою поетесою Любов'ю Занічковською

14 липня 2022 року у Нововолинській центральній міській бібліотеці на розширеному засіданні літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» пройшло поетичне інтерв'ю з Любов'ю Занічковською «А світ цей сповнений любові…»

Поетеса радо погодилась зустрітися, поспілкуватися, познайомити із своєю творчістю, а також поділитися своїми літературними надбаннями.

У 2019 році побачила світ невелика збірка «Мелодия  любви». Такий подарунок отримала Любов Занічковська з нагоди свого ювілею від дітей. Того ж року вірші пані Люби було надруковано у збірці «І життя, наче танець над прірвою». У 2020 році ліричні твори поетеси з’явились на сторінках Всеукраїнського літературно-мистецького альманаху «Водограй мрій». У 2021 році Любов Занічковська брала участь у конкурсі від Всеукраїнської поетичної родини у соцмережі «Фейсбук» до Дня української писемності та мови, за результатами якого найкращі твори опублікували в збірнику «Під спів солов'я у ніч горобину». Звісно, лірика нашої землячки теж є на тих сторінках.

Захоплення поезією Любові Занічковської не лише поділяє, а й підтримує родина і чоловік Віталій зокрема, який прекрасно володіє грою на гітарі і вже поклав окремі вірші на музику. 

Зустріч у книгозбірні супроводжувалася не лише знайомством із поетичним світом Занічковської, а й словами щирих побажань, які лунали на адресу авторки.

Творчі колеги: Ірина Мартинишин, Людмила Микитюк, Галина Ільницька

Ліричні рядки цієї майстрині слова не залишили байдужими слухачів. Поезія її особлива, мова співуча, а проблеми, які порушує авторка, хвилюють душу кожної людини. 

                                                           Захід провела бібліотекарка Людмила Турик.

Година поезії з Галиною Ільницькою

31 травня, в рамках розширеного засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», що працює при Нововолинській центральній міській бібліотеці, відбулася година поезії «Свою любов віддам із серця…» присвячена творчості місцевої поетеси Галині Ільницькій. На заході прозвучали вірші у виконанні самої авторки, де поєднались любов до Бога, до людей, до історії свого краю. Кожна її поезія – це маленький світ, невеличка зірка у Всесвіті земних почуттів, особливо любові. 

Зустріч у книгозбірні супроводжувалася не лише знайомством із поетичним світом Галини Ільницької, а й словами щирих побажань, які лунали на адресу поетеси.

Висловити свої враження від поезії, підтримати колегу по перу прийшли  голова вітальні Ярослав Гиць. 

Творчі колеги: Ірина Мартинишин.

Творчі колеги: Людмила Микитюк, Ангеліна Мазурова, Наталія Медвєдєва.

Настоятель Хресто-Воздвиженського храму Отець Віталій.

Крім традиційної поезії у виконанні Галини Ільницької і колеги Марії Некрасової, на заході лунала і пісня.

Захід провела бібліотекарка Людмила Турик.

23 травня - День Героїв. Свято на честь українських вояків — борців за волю України

День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН, УПА, а також героїв Небесної сотні та сучасної російсько-української війни.
    День Героїв — це день пам'яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації.
    Свято Героїв – це свято величі духу українських вояків, борців за волю України які в боротьбі з ворогами залишилися нескоренеми. Для нас це свято дає можливість відродити історичну пам’ять, на величі вчинків і величі духу плекати нових героїв, нових захисників української нації захисників незалежності України.
    Пам’ятаймо: лише той народ вартий власної держави, який береже пам’ять про своїх синів і дочок, що віддали життя за свободу Вітчизни.
     Цей день є символом незборимості української нації!
    Тож хай на нашій рідній землі, освяченій кров’ю Героїв, панують мир і злагода, добро та процвітання!

СЛАВА УКРАЇНІ!
          ГЕРОЯМ СЛАВА!

МИ ВАРТІ ТОГО    ЯРОСЛАВ ГИЦЬ

Продовжу думку про щаблі і сходи,
Які долала нація в віках,
Щоб бути рівною в сім'ї народів
І гідно йти на Європейський шлях.
З часів козаччини до нашої доби
Ми воювали за свою свободу,
Хоч часом довго чухали чуби,
Але, сміливо йшли в вогонь і воду,
Коли на нашу волю посягали
І били воріженьків й ворогів.
Історія не все іще сказала,
Бо писана рукою москалів.
Але рукописи ніколи не горять,
Новітні сторінки ми пишем нині:
Герої наші із небес зорять
Духовною любов'ю Україні
І кожноденно з нами у молитві
Благають Господа за переможний бій.
Це, браття, наша найсвятіша битва,
Гуртуймося і зберігаймо стрій,
Хранімо обереги і клейноди
І зброю-крицю не впускаймо з рук.
Во ім'я гідності, державності, свободи
Гаряче серце відбиває стук
У унісон із Гімном Перемоги.
Як ми осилимо ясну дорогу,
Ми варті того, щоб побачив світ,
Яка триває більш, як триста літ.

ГОЛОС HЕБЕСНОЇ СОТНІ      СВІТЛАНА КОСТЮК

Heбеснiй Coтнi,

землякові С. Байдовському

зокрема...з поклоном...

C.Kocтюк

Ми знали і розуміли, що всі ми - смертники...
Ще більше скажу,
                               що страшно насправді на смерть іти...
Під кулями снайпера впасти, та не зламатися,
Бо скільки, скажіть, вже можна всього боятися...
Святі небеса назустріч пливли херувимами...
І ангели в першій колоні у крок із загиблими...
Хтось скаже опісля, що всіх нас, мовляв, підставили
А ми просто шанс останній для вас зоставили...
Ми знали, за що вмирали, за що не вижили...
Нам буде на небі легко, аби тільки ви жили...
Аби ви жили достойно, бо того варті,
Ми будемо вічно стояти в небесній варті...
Могло все інакше бути, та довго спали ми...
Візьміть же свободу із наших долонь пропалених...
Із наших сердець надії черпніть високої,
А ще... збережіть Україну у мирі та спокої...
Ми знали, за що вмирали... і ми не каємось...
А пильно
y вашi oчі
з нeбec
вдивляємось...

B KPAЇHІ PAHKИ ПOЧOPHIЛI     АНАТОЛІЙ ПОЛІЩУК

В кpаїні pанки почорнiлi
Cepeд poзвaлин східних міст.
Російський наймит озвірілий
Beдe ceбe, нeмов фaшист.
Там півні перші захворіли,
Стрічають сонце, що в крові.
Їx спів гармати підхопили...
Мурашки в тілі у вдови..
He відчувaє cмepть Pociя
I пo моїм бреде землі.
3 руїни постає в iмлі.
Ще зpaнкy 6'ють... Hacтaнe вeчip,
І вжe солдaти в нac нe тi.
Розправив воїн крила-плечі,
З мечем стоїть весь у броні,
Щоб у країні ранки світлі
По всіх містах стрічали ми,
Ловили усмішки привітнi
І край, як матір, берегли.

КВІТКИ НАДІЇ    ВАЛЕНТИНА ЧАЙКОВСЬКА

І хто ж бо знає, що не спав ти ніч...
Що навіть уявити жах не можеш,
Бо в Україні горе... Лине клич
Єднатись! Йти до бою! Стогнеш...
І що немає й сліду від могил,
А діточок ґвалтують нелюди прокляті...
О, Боженько! Де взяти стільки сил,
Щоб звірства ці крізь далі описати?
Коли пече у грудях, тисне щось,
І ти не маєш сили навіть встати,
А там в підвалі на “Азові” гине хтось...
І Смерть давно уже стоїть на чатах.
І чуєш шкірою крізь всі моря,
Як гірко тужить Україна-Ненька!
А у тобі всі жилоньки горять,
Та втискуєш себе в сльозу маленьку...
І будеш Господа про МИР молить!!!
І зціпиш зуби так, що стукне в скроні,
Не скажеш ні душі, ЩО так болить,
А руки, як в мерця, стають холодні...
І віриш, знаєш, чуєш: час прийде:
І УКРАЇНА ВСТАНЕ В ПОВНУ СИЛУ!!!
Вже перемога у путі! Гряде!
А ти?.. Даруєш, як Надію, квітку милу...