Поетичні емоції від поїздки Жовква - Крехів - Страдч
ЖОВКВА
У мене дивне відчуття,
Як спомином про Жовкву лину -
Ніби відчув весь цвіт життя,
Яким жила ота долина
У плині тихому віків:
Жертовність і шляхетність роду,
Навалу люту ворогів
І ту закохану природу,
Що пригорнулась до гори.
Зарослі плавні над Свирнею,
Небес ласкаві кольори
І історичну епопею,
Що ніжним спомином між брам
Снує по плацу із роками.
Подякуймо отим рукам,
Що звели ці палаци й храми
Молитвою й в годиннім дзвоні
Почуймо їхні голоси.
На площі, наче на долоні
Відлуння людської краси,
Де з джерела Пречиста Діва
Напоїть вас нектаром віри.
Погляньте, друзі, як красиво
Духовність змила побут сірий.
Приємна філіжанка кави
Вам подарує шарм століть
Людської величі і слави,
Віки і сьогодення мить.
СТРАДЧ
Український Єрусалим,
Голгофа духу у душі,
Несеш свій хрест разом із Ним
І плачеш сповіддю в вірші.
У кожнім кроці сходить зерно
Посіяне для нас усіх,
І бачиш, як вінок із терну
Кров зціджує, щоб змити гріх
Із роду людського. Ці муки,
Які Христос прийняв за нас –
Велика ласка і наука.
Любові непідвладний час
Й ти відчуваєш з новим кроком,
Як серце повниться добром,
Як розростається широко
Це прірва між добром і злом.
А ти на березі духовнім
Спиваєш радості земні,
І щирим словом молитовно
Віншуєш рідній стороні
Своє синівське одкровення,
Бо ти вступив в Його сліди,
І віриш: буде всім спасення –
Він захистить нас від біди.
БЛАГОДАТЬ
КРЕХОВА
Межи двох гір,
Наче в долонях,
В обрамі
липи монастир,
Ніби маля щасливе сонне,
Красою звеселяє зір.
У храмі Божа благодать,
Як теплий поцілунок мами
І свічкою серця горять,
І ти з святими почуттями
Молитву зносиш. І здається,
Ти розмовляєш із Творцем,
Бо відчуваєш, як снується
По тілі благодатний щем
І радості, і покаяння,
І віри в світле майбуття,
І шепіт вірного кохання
В любові
вічного буття.
Ярослав Гиць