Зустріч з місцевим поетом Анатолієм Поліщуком

  23 листопада 2017 року у центральній міській бібліотеці пройшло поетичне інтерв’ю з  Анатолієм Поліщуком «В словах продовжити буття». Наш місцевий поет розповів присутнім, що його природнє покликання і сенс життя – поезія.

  У творчому доробку поета п’ять збірок – «Осінні етюди», «Озерний край», «Спасибі, люди, за майдан», «Неоголошена війна», «І знову опустився лист». Бібліотекарі Оксана Бондар, Ірина Губерук, Марина Тарасюк прочитали вірші із даних збірок. Прозвучали і нові поезії у авторському виконанні. Присутні мали змогу прослухати пісні на слова Анатолія Поліщука, авторами яких є Віктор Гаврилюк  і Олексій Керекеша. Захід пройшов у дружній і теплій атмосфері.

Зустріч з Іваном Гентошем

12 листопада 2017 року відбувся в Нововолинській центральній міській бібліотеці творчий вечір “Джерела поетичної душі” поета і пародиста, члена Національної спілки письменників України і Української асоціації письменників Івана Михайловича Гентоша. Зустріч була зігріта теплотою спілкування, радістю від занурення у  джерела  поетичного слова автора семи збірок і пародій. Іван Гентош розповів присутнім про свій життєвий і творчий шлях, поділився планами на майбутнє. Його поезії читали бібліотекарі Ірина Губерук, Оксана Бондар, Оксана Дубенчук, Ніна Єдинак, культорганізатор Палацу Культури Олена Марків, шанувальниця поезії Івана Михайловича Галина Ковальчук. Прозвучали вірші і пародії в авторському виконанні. Ведуча заходу Лариса Колесник щиро подякувала гостеві за те, що своєю поезією несе людям світлі почуття і синівську любов до України.

Душа поета промовляє через слово

Під такою назвою 25 жовтня співробітники Нововолинської центральної міської бібліотеки провели  вечір-зустріч  для людей з обмеженими можливостями у Нововолинській міжрайонній територіальній первинній організації УТОС. Учасниками заходу були місцеві поети, члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця»: Лідія Шевельова, Юрій Андросов, Леонід Дудар, Ярослав Гиць, які дарувати присутнім велич і красу поетичного слова. Бібліотекар Лариса Колесник ознайомила з викладкою літератури «Поезія – це завжди неповторність…».

Запрошуємо на вечір-зустріч з місцевими поетами

Поетичний слем "Віч-на-віч з поезією" відбувся у центральній міській бібліотеці

27 вересня в читальному залі Нововолинської центральної міської бібліотеки напередодні Всеукраїнського дня бібліотек відбувся поетичний слем «Віч-на-віч з поезією». Ведуча заходу Ніна Єдинак розповіла, що зі слів одного з найвідоміших письменників України Сергія Жадана «слем – це спроба вивести поезію, умовно кажучи, з ... бібліотеки на циркову арену». «Виводили» на публіку свої найкращі вірші місцеві поети,  члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Ірина Приступа, Ярослав Гиць, Юрій Андросов, Леонід Дудар.  Слухачами і оцінювачами поетичних творів були бібліотекарі, учні ВПУ (кухарі, кондитери), які дійшли спільного висновку: кожна поезія яскрава і розмаїта. Автори різні за професією та уподобаннями, за освітою і світобаченням. Кожен торує власну стежку, в кожного свої улюблені теми, образи, манера, і саме цим вони цікаві і неповторні.

Нові поезії Анатолія Поліщука

                                                  Пішли в туман дитячі сни

Пішли в туман дитячі сни,

І юності мрійливі крила,

І лісу запах, запах хни,

І подих літа, його сила.

Пішли в країну диво-мрій

І сподівань душі дитячих,

Лишили острови надій,

У царство кинули незрячих.

Стою дорослим серед нив,

Не скошених ще поки вітром.

Тоді, тоді я лише жив,

Світився сяйвом, білим світлом.

Дзвенів у полі голос мій,

Немовби жайворон у висі.

Немов провісник-буревій.

Ті сни мої були – пречисті.

Дозріли вже мої літа,

І посивіли таки крила,

Мелодія вже й сну не та,

Та мудрості з’явилась сила.

                                02.01.2017 р.

                                                   Не спи, солдатику, не спи

Не спи, прошу тебе, не спи,

Не закривай від болю юні очі.

У Бога силоньки проси,

Загоять рани рученьки дівочі.

Прошу, на мене подивись,

Твоя, твоя я стану наречена.

Поглянь у небо, в сонце, ввись –

Жовто-блакитні сяють як знамена.

Живи, солдатику,  живи

І обіприся на мої рамена,

І ворогам всім доведи –

Козацька кров пульсує в твоїх венах.

Я дотягну тебе, не спи,

Не час, не час іще вмирати.

Міцніше рану лиш стисни,

Вже завтра танго будем танцювати.

Прошу, солдатику, не спи,

Я про кохання пісню заспіваю.

                                                   Сльозою змий печальні сни,

В ранковім поцілуємось розмаю.

                                          30.01.2017 р.

                  Листи з фронту

Відправлю листи про кохання ранкові,

Нехай вітер несе у всі сторони світу.

Вміщу в них проміння, проміння любові

І степу мелодію із літнього квіту.

Відправлю коханій за море, за зиму.

В конвертах трикутних відпущу їх за гори.

Від хмари, від неба вкладу сонце-риму,

І жменями вишлю у нічні диво-зорі.

Відправлю в них радість, а сльози не буду,

Бо досить тих воєн і морозів, і пекла.

Я знаю, я вірю, надіюсь на чудо,

Відправлю до тебе, поки день і не смеркло.

Відправлю листи, телеграми і вісті

Водою, росою, із дощем блискавично.

Не буду писати про тих, хто вже – «двісті»,

Моїх побратимів, що пішли так велично.

Відправлю листи, замість сліз будуть роси

І повітря без диму, лиш ранковий розмай.

Поглянь, як вербові квітують ось коси,

Повернуся до тебе, лиш надійся, чекай.

                                                      04.03.2017 р.

                                 

                                                    Сьогодні далеко від дому

Сьогодні далеко від дому

І завтра також я не в нім.

Туман відчуваю і втому,

Миритися мушу із цим.

Дощить за вікном сьогодення,

Небесна спадає сльоза.

Відшукати бажаю натхнення.

Кожна крапля – секунда життя

Стікає по склу, по чужому,

Біжить, мов малий потічок.

Далеко сьогодні від дому,

Де серця горить маячок.

Залишив я бажану гавань,

Що зветься: «Родинний мій край»

Усе виглядаю той травень,

У нім веселковий розмай.

Далеко таки я від дому,

А серце за ним все болить.

Дощить у краю, у чужому,

Й буває нестерпно гірчить.

                             23.04.2017 р.

                                                   Радію життю, що хвилини, що миті

Радію життю, що хвилини, що миті,

І сонцю радію в небесній блакиті.

Подиху вітра, краплині дощу,

Розчарування у поле пущу.

Радію ромашці і макам червоним,

І місяцю, й зорям, годинам безсонним.

Чарівній усмішці й дотику рук,

Кохання люблю божественний звук.

Радію очам, що палають навпроти,

В них музику бачу, мелодію, ноти.

Оркестрам радію і скрипалю,

І слову радію, слову: «Люблю!»

Радію життю, що хвилини, що миті,

Тужити не буду за дні всі прожиті.

Попереду щастя – ціла ріка,

У щасті місця для горя нема.

                                              18.05.2017 р.

            Люблю свій край

Люблю свій край налитий диво-сонцем,

У нім небесну синь святу люблю

І двійко оченяток у віконці,

Що виглядають ранішню зорю.

Люблю лани насіяні житами

І соняхів веселий передзвін,

І колискові, що співають мами,

І за вітрами мчатись навздогін.

Люблю Донбас, Полісся, Крим, Карпати,

Степи безмежні, гори і ліси.

Люблю самотньо в полі постояти

І слухати пташині голоси.

Люблю свій край я – ніжну Україну,

Річки, сади і села, і міста,

Червону, ніби вишиту, калину…

Кохані цілувать люблю вуста.

                                     06.06.2017 р.

                 День прапора

Знамена, мов крила, підняті сьогодні

У кожному місті і в кожнім селі,

Немовби вогні, горять благородні

І світять любов’ю в українській душі.

Два кольори щастя – хліба і неба,

Лани нескінченні і ніжну блакить

Нам дарувало божественне небо

На роки, на вічність, секунди й на мить.

Підняті знамена, щоб правда і доля

З’єднались в один нескінченний потік.

Тризубом скріпилась Всевишнього воля

Україна незломна і з Богом навік.

О, Україно, ти казкова країна,

Найкраща у світі родюча земля,

Вклонюся тобі, припаду на коліна,

А прапор, мов крила, тримає душа.

                                                 23.08.2017 р.

Поетична зустріч з Миколою Настобурко відбулася у Нововолинській центральній міській бібліотеці

У рамках літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» відбулася поетична зустріч із Миколою Настобурко “ На Крим не вистача життя”. Геолог за фахом, який об’їздив увесь Кримський півострів і якому властиві ліричні замилування красою природи та філософське осмислення життєвого досвіду. Екзотичні місця і краєвиди Криму надихнули його віршовано відтворити самобутність півострова. Поезії, які вміщені у збірці «Не перший в захваті від краєвидів Криму», свідчать, що Микола Настобурко до безтями закоханий в природу Кримського півострова, що з нею він у повній гармонії та єднанні, тонко відчуває і розуміє її як живу істоту, спілкується з нею як з людиною. Присутні на заході мали змогу почути поезії в авторському виконанні. Микола Настобурко є автором ще трьох книг віршів: «Сповідь серця» ( 2003 р.), «П’ять кіл війни» ( 2004 р.), «Всей прозе жизни вопреки» ( 2013 р. ). Зустріч відбулася у дружньому діалозі з аудиторією. Члени літературно-мистецької вітальні також читали свої поезії.

         Любіть поезію, прислухайтесь до її прекрасних мелодій, які дарують вам життя. Будьмо доброзичливі і людяні! Тільки тоді вам відкриються чарівність і загадковість тих звуків і слів, які вас оточують.

До уваги користувачів

“Маминій криниці” – 25!

Під такою назвою у центральній міській бібліотеці м. Нововолинська 15 травня 2017 року відбувся ювілейний вечір. Уже чверть століття при книгозбірні діє літературно-мистецька вітальня, яка об’єднала людей однієї мети, духовно багатих, творчо обдарованих, кому небайдуже поетичне слово, минуле, сучасне і майбутнє нашої держави. Наші місцеві таланти пишуть про найсвятіше: про хліб, про мову, про матір, про неньку-Україну. Вони знаходять сокровенні найщиріші слова, вміють поєднати особисте із суспільним. Їх слово допомагає відкривати сонячну планету Душі із материками Совісті і Добра. І не тільки відкривати, а й збагнути таїну людської душі, побачити в ній світло, щоб його було більше в кожного із нас. 

Засідання відкрила директор ЦБС Світлана Кухарук. 

Ведучі заходу – бібліотекарі Лариса Колесник та Ірина Губерук – читали поезію місцевих поетів, що відійшли у вічність. Це – Зінаїда Шульжук, Ананій Рябченюк, Олександр Вольський, Олександр Бобак, Іван Курченко, Галина Приступа, Євген Шевчук, Світлана Костюк. Їх вшанували хвилиною мовчання. 

Також було надане слово членам літературно-мистецької вітальні, присутнім на заході: Олександру Каліщуку, Юрію Андросову, Ярославу Гицю, Віктору Мельнику, Петру Супруну, Євгенії Романюк та Любові Приступі, яка в свій час була заступником голови вітальні. Люди, які різні за професіями та уподобаннями, за освітою і світобаченням, щирим поетичним словом освідчилися своїм землякам у праведній любові до них, поділилися з ними радістю пізнання життя, чистотою внутрішніх переживань за рідну землю.

Керівник громадської приймальні Народного депутата України Гузя І. В. Олександра Струбицька вручила подяки та цінні подарунки Віктору Мельнику та Любові Приступі.

Отже, сподіваємось, що «Мамина криниця» не зміліє, а буде поповнюватися новими поетичними талантами.

Гурман-вечір поетичного жанру відбувся у Нововолинській центральній міській бібліотеці

Усі, кому небайдуже поетичне слово, мали змогу побувати на гурман-вечорі «У поезії – «жіноче» обличчя», який відбувся 11 квітня у центральній бібліотеці м. Нововолинська в рамках літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця». Вечір присвячений ювілеям талановитих жінок Волині – письменницям Людмилі Лежанській, Ніні Горик, Клавдії Корецькій, шанувальниці поетичного слова з м. Нововолинська Лідії Шевельовій. Ведуча заходу Лариса Колесник ознайомила присутніх з життєвим і творчим шляхом волинських письменниць і читала їх поезію, сповнену доброти, щирості, любові і патріотизму до рідного краю. Вірші Лідії Олексіївни Шевельової прозвучали в авторському виконанні. Присутні члени літературно-мистецької вітальні  долучилися до виконання власних поезій. Захід пройшов в атмосфері розуміння і духовного піднесення, адже поезія – це та одвічна висота, яка підіймає людину до прекрасного і божественного.

Відбулося чергове засідання членів "Маминої криниці"

17 березня 2017 року у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулося чергове засідання членів літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця». На засіданні обговорювали план роботи на наступний місяць і традиційно читалися  вірші нових членів «Маминої криниці». Їх уважно слухала присутня на засіданні голова Волинської організації Національної спілки письменників України Ольга Ляснюк. Письменниця давала поради і рекомендації всім небайдужим до поетичного слова, «Писати треба про те, що вражає…», - говорила Ольга Леонтіївна. Свої поезії читали Євгенія Романюк з смт. Іваничі, Галина Ковальчук з с. Будятичі, учениця ліцею-інтернату м. Нововолинська Діана Тарасенко, Юрій Костянтинович Андросов. Засідання пройшло у жвавій ефективній атмосфері. Його вела заступник голови літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» бібліотекар Лариса Колесник.

Літературне рандеву з Ольгою Ляснюк

В рамках літературно-мистецької вітальні “Мамина криниця”, яка функціонує при Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулося літературне рандеву «Світло погляду і слова Ольги Ляснюк». В теплій атмосфері пройшла зустріч з нашою землячкою, поетом, журналістом, редактором, головою Волинської організації Національної спілки письменників України з 3 червня 2016 року, автором поетичних збірок «Босоніж у вічність», «Третє бажання», «Аналогія», «Поцілунки у скло», «Без іронії» учасником Всеукраїнських нарад молодих письменників, літературних фестивалів, лауреатом міжнародних обласних конкурсів, переможцем Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (2003р), лауреатом II премії обласного конкурсу «Неповторність» (2004р), IV премії Всеукраїнського літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2006р), конкурсу «Просто так!» Ольгою Леонтіївною Ляснюк. У діалозі з письменницею присутні ознайомилися з її життєвим і творчим шляхом. Відповідаючи на запитання слухачів Ольга Ляснюк ділилась досвідом, давала поради і настанови початківцям поетичного пера, а саме учням Нововолинського ліцею гуманітарного напрямку, які були присутні на заході. Як голова Волинської організації Національної спілки письменників України розповіла про першочергові завдання, які ставить перед собою і що вдалося зробити за короткий період часу. Ольга Леонтіївна прочитала свої улюблені поезії, які вражали своєю метафоричністю, емоційністю і світлою енергетикою. В них відчувалися ідейні задуми поетки, традиціоналізм і екзистенційна сутність буття. Їх читали також бібліотечні працівники Оксана Дубенчук і Ніна Єдинак. Захід проводила бібліотекар  Лариса Колесник.