18 травня в Україні відзначають ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВАНКИ, яка є оберегом, символом краси, молодості і, передусім, генетичним кодом українця. Нововолинські поети та поетеси, члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» також пишуть свої присвяти. Окремі з них пропонуємо читачам.
ВИШИВАЮ
Вишиваю свою долю На лляному полотні,
І рожеві й білі квіти
Постелились по коврі.
Ніжний хрестик вишиваю,
Чорних ниток не даю
Щоб щасливу, гідну долю,
Як у Божому Раю.
Ніч до сонця піднялася,
Свічка згасла на столі.
Зорі світять в візерунку,
Та всміхаються мені.
Мила серцю вишиванка
Засвітилась візерунком,
Від батьківського ґанку
Доля стелиться дарунком.
Світлана ВОЙТОВИЧ
ВИШИВАНКА
Давня вишита сорочка
Від бабусі збереглася
Я в ній справжня українка,
Бо в Україні народилася.
Майорять на ній троянди,
На блакитно-жовтім полі.
Кожна квіточка - легенда
Має свою долю.
Вишита сорочка -
Це мій оберіг.
Бо в ній кожна ниточка
Береже мій рід.
Валентина МИРОШНИЧЕНКО
Бібліотекарка Людмила
ТУРИК