Блог Нововолинської центральної міської бібліотеки: «ЛІРИЧНА СКРИНЬКА ПОЕТИЧНОЇ ДУШІ»

Захід під такою назвою 16 травня зібрав у Нововолинській центральній міській бібліотеці пошановувачів поезії на розширене засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця». Цього разу година спілкування була приурочена виходу у світ літературних альманахів «Роздуми» та «Сніп: сучасна новелістика і поезія», в яких представлена творчість Валентини Мирошниченко та Любові Занічковської – активних учасників «Маминої криниці». До речі, Валентина Мирошниченко із Соледара. І коли там рашисти почали знищувати все і вся, змушена була покинути своє рідне місто.

- Я була впевнена, - витираючи непрошені сльози, говорила пані Валентина, - що їдемо на зовсім короткий час. Але сталося інакше. Словами не передати, якими були думки і відчуття, адже не знали, де зупинимося і що нас там чекає. На щастя, саме у Нововолинську знайшла багато однодумців і нових друзів, за що вдячна Богу.

На завершення спогадів Валентина Петрівна продекламувала свої полум'яні, пронизані безмежною любов'ю до Батьківщини вірші, які вміщені у літературному альманасі «Роздуми».

З творчістю Любові Занічковської нововолинці знайомі уже давно, адже їй вдалося видати кілька власних збірок. Декілька останніх років її поезія знайшла місце в багатьох літературних альманахах. До речі, Любов Федорівна, крім поезії, почала писати і прозу. А чимало її віршів поклав на музику чоловік Віталій Занічковський.

Слова глибокої поваги до поетес Валентини Мирошниченко та Любові Занічковської, їх творчості прозвучали у виступах депутата Володимирської районної ради, голови літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Ярослава Гиця, дочки Валентини Мирошниченко Ольги Рашевської, членкинь вітальні Людмили Микитюк, Галини Ільницької, які також закохані у поезію і спеціально для заходу написали власні присвяти, наголошуючи: «…нехай у «Снопові» знов будуть сторінки, що наші зворушать серця, а «Мами криниця», що нас об'єднала, додасть нам снаги до життя».