середу, 14 лютого 2024 р.

Не лише презентували свою творчість, але й поповнили бібліотечні фонди

 14 лютого в Міжнародний день дарування книг у читальному залі Нововолинської центральної міської  бібліотеки на розширене засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» зійшлися люди, небайдужі до чистоти духовних криниць  та наділені великою любовю до поетичного слова. Тут відбулася презентація поетичних збірок місцевих поеток - Любові Занічковської, Людмили Микитюк, Галини Ільницької, Валентини Мирошниченко та Валентини Чайковської. Ведуча заходу, бібліотекар Людмила Турик нагадала про те, що саме 14 лютого відзначається свято любові –  найкращого почуття, яке окрилює, дає силу і натхнення, радість і захоплення. І завдячуючи цьому продовжується життя на землі, народжується прекрасна поезія.

Кохання… Мабуть, ні про що так багато не говориться, не розмірковується, не мислиться, як про кохання. І недарма… Історія життя на землі невіддільна від історії людських почуттів. Кохання, народившись від ніжності, захоплення, розуміння, відкрило нескінчену цілісність людської особистості і подарувало світові гуманність, милосердя, радість, співчуття і щастя. Кохання – це поезія і сонце життя! Мабуть, немає ні одного письменника, поета, який би не оспівував це прекрасне почуття. І це підтвердили у своїх виступах Любов Занічковська, зупинившись на деяких своїх віршах зі збірок «Мелодия  любви» та «І життя, наче танець над прірвою», виданих у 2019 році. Наступного року її лірика побачила світ на сторінках Всеукраїнського літературно-мистецького альманаху «Водограй мрій». У 2021 році пані Люба брала участь у конкурс Всеукраїнської поетичної родини у соцмережі «Фейсбук» до Дня української писемності та мови, за результатами якого її найкращі твори опублікували в збірнику «Під спів солов'я у ніч горобину». Торік  з її творчістю мали можливість ознайомитися читачі першого випуску літературного альманаху «Сніп». Тоді ж вийшла її поетично-прозова збірка «Крильця метелика». А на черговому засіданні «Маминої криниці» презентували другий випуск літературного альманаху «Сніп». До речі, в даний час готовий до  виходу у світ уже третій і четвертий випуски літературного альманаху «Сніп» за участі Любові Занічковської. 

Чимало нового є і у творчому доробку ще однієї уже знаної у нашому місті поетки Валентини Мірошниченко. Її творчість торік була представлена у літературному альманасі «Роздуми», а вже нинішнього – у літературному альманасі «Затишок». Автор розповіла про те, що надихає її на творчість, і прочитала декілька своїх нових поезій.

Зацікавлено слухали учасники заходу виступи ще двох членкинь «Маминої криниці» Людмили Микитюк та Галини Ільницької. Нова поезія першої ввійшла цьогоріч до збірки спілки літераторів «Славутич» «Зимові акварелі», а ще її вірші побачать світ у четвертому випуску літературного альманаху «Сніп».

Галина Ільницька торік друкувалася в літературних альманахах «Відображення» та «Стихія», а також видала власну поетичну збірку «Станьмо світлом».

Ведуча Людмила Турик цікаво розповіла про творчість ще однієї нашої землячки Валентини Чайковської. Вона народилася і жила в Україні, але в 1998 році репатріювалась в Ізраїль, де відкрила в собі бажання творити і зайнялася літературною діяльністю. Нині пані Валентина - член СРП Ізраїлю, Національної СП України і Міжнародної Гільдії письменників, Лауреат міжнародних літературних конкурсів. Із 2008 по 2016 рр. – очільник літературного об’єднання «Рішон». Автор двадцяти  книг. Більше шестидесяти віршів Валентини Чайковської стали піснями, серед них – дванадцять пісень для дітей. Вона  лауреат та дипломат багатьох літературних конкурсів (Україна, Ізраїль, Німеччина, США), в тому числі лауреат Міжнародної літературної премії 2022 року, Лауреат Першого Міжконтинентального Фестивалю української патріотичної пісні в Сполучених Штатах Америки. У 2021 році їй присвоїли звання Посла Миру по проєкту «КНИГА МИРУ» (Інтернаціональний Союз Письменників), вона – академік Академії літератури, мистецтва, комунікації. Валентина Чайковська – член родини трьох українців – Праведників Народів Світу. На заході презентували її нову  книгу віршів, прози і перекладів міжнародної літературної спільноти «Antelen». 


 Дуже важкий час переживає ось уже майже два роки наша держава. Війна – це черговий іспит на віру, єдність, честь і славу слов’янської нації. Та перемога за тими, хто надіється на краще, хто мо́лить Бога і Богородицю про заступництво, хто не піддається на провокації розбрату, хто попри всі труднощі, не нарікаючи на нелегке існування зберігає миролюбний, позитивний настрій, заряджаючи ним оточуючих. Ми свято віримо у перемогу  і також робимо все посильне, аби наближати її – хто ділом, хто словом. І нехай поетична душа кожного виважено ступає на читацький поріг із гармонійним світлим поетичним Словом.

Щиро дякую за подаровані книги і запрошую до нашої Нововолинської центральної книгозбірні.

                                                                            Бібліотекарка Людмила Турик

вівторок, 9 січня 2024 р.

Обговорили новинки літератури поетів і письменників рідного краю

Сьогодні, 9 січня, відбулося чергове засідання  літературно–мистецької вітальні «Мамина криниця», шо працює при Нововолинській центральній міській бібліотеці. Бібліографічний огляд «Літературні новини рідного краю»  підготувала і провела  бібліотекар Людмила Турик, яка, зокрема, зазначила, що велика сила мистецтва слова – беззаперечна. І вона повною мірою розкривається у художній літературі, що є справжньою скарбницею життя. Наша Волинь  багата  талантами. Рік, шо минув,  встиг порадувати виходом  семи нових книжок наших земляків. Вагоме місце належить збірці поезії «Римований літопис війни»  голови нашої «Маминої криниці» Ярослава Гиця.

   Автор говорив на засіданні  про те, що війна гострим болем озвалася у серці кожного  українця. По особливому важко вона ранила і його. Отож уже з першого дня віроломного нападу рашистів переважно нічної пори, коли думки не давали заснути, слова самі собою складалися у римовані рядки. І у кожному з них – біль за смерть і розруху, ненависть до ворога, який довгі роки презентував себе «старшим братом», а виявився кривавим вбивцею безневинних людей тільки за те, що вони над усе люблять свій рідний край. Болить його батьківське серце ще й тому, що серед захисників України є і його син, яким гордиться і тривога за долю якого крає серце. Творчість  поета триває… А в серці живе надія: ми неодмінно переможемо клятого ворога. Все буде Україна!

    Втішені  члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» творчістю інших своїх колег. Зокрема, торік  вийшла у світ поетично-прозова збірка  Любові Занічковської «Крильця метелика», презентація якої наприкінці минулого року  цікаво пройшла у рамках засідання  і зібрала багатьох поціновувачів її  творчості.

    Ще одній членкині «Маминої криниці» Галині Ільницькій  вдалося  видати дебютну збірку поезії «Станьмо Світлом», котра не залишає  байдужими ні дорослих, ні підростаюче покоління, особливо тих, хто щодень звіряє своє життя з Богом. До книги входять твори на тематику релігійних свят, роздумів про шлях духовного розвитку людини…

   Побачила минулоріч світ збірка «Крила душі» почесного громадянина нашого міста і Волині  Олександра Каліщука. Це продовження збірки «Безцінний скарб». Автор закликає читача розуміти сенс життя, плинність часу та відрізняти правдиві цінності від оманливих. Його девіз: думаймо позитивно, творімо позитивне, живім щодня у радості й красі, в любові до добра, до ближніх і до себе, ведімо до світла за собою інших.

    Не лише в рідному краї, але й далеко за його межами, відомо імя письменниці та журналістки Надії Гуменюк з Луцька. У її творчому доробку - понад п’ять десятків книжок поезії, прози та творів для дітей, відзначених низкою престижних премій. Серед новинок, що побачили світ у 2023 році, роман Надії Гуменюк « І дощ змиває всі сліди». Це – детективна мелодрама і перша частина  дилогії. Друга книга «Тінь командора» наразі в роботі і до кінця нинішнього року має бути опублікована.

   Новий  минулорічний роман Надії Гуменюк – «Та, що ламає вітер», в якій йдеться про долю сімнадцятирічної Насті, котра  після закінчення Другої світової війни  приїхала вчителювати  у волинське село.

    Валентина Чайковська  народилась у Луцьку.  Ще в  1998 році репатріювалась в Ізраїль і там  зайнялась літературною діяльністю. Вона - член СРП Ізраїлю, Національної СП України і Міжнародної гільдії письменників. З 2008 по 2016 роки  – очільник літературного об'єднання «Рішон». Вона - автор 15 книг, член редколегії трьох часописів перекладач, член Правління Всеізраїльського об'єднання вихідців із України. Багато віршів Валентини Чайковської стали піснями. « На межі просвітління» - нова книга вибраного Валентини Чайковської – вийшла друком в  Ізраїлі у  видавництві «МЕDIAL» наприкінці 2022 року. У її поетичному світі є і аполлонічне, й трагедійне, похмуре, зболене: смуток, біль від війни й розбрату, який у душах людей… Вона прагне радіти, стискаючи біль,  світлими й широко розплющеними очима дивитися на світ, усміхаючись сонцю й небу.

Отож, цей рік, як ми бачимо, був дуже плідним на літературні новинки. Запрошуємо всіх бажаючих поповнити нашу творчу родину!

                                                                    Бібліотекарка Людмила Турик

четвер, 21 грудня 2023 р.

У бібліотеці на Дружби,17 співали колядки та щедрівки

Споконвіку в Україні зимові свята супроводжувались численними традиціями, звичаями, обрядами, віруваннями. Віншуваннями люди прагнули в ці дні створити вимріяний образ достатку, щастя, злагоди і благополуччя.

У традиційних святкових дійствах від Різдва до Водохреща особливою складовою завжди були обрядові співи: колядки, щедрівки, посівальні та водохресні пісні. Подолавши довгий шлях становлення, вони й нині зберігають погляди та переконання наших пращурів. У святкові Різдвяні дні колядники і щедрівники стають немов би їх посланцями, які з сивої давнини приносять звістку про Різдво, поєднуючи минуле з сьогоденням. Повсюди можна було чути:

         Накривайте столи та все килимами
         Радуйся, ой радуйся земле
         Син Божий народився.
         Бо  прийдуть до тебе
         Три празники в гості….

20 грудня на засіданні літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» в Нововолинській центральній  бібліотеці відбулось літературно-музичне свято «Від Різдва до Водохреща». Із Різдвяними святами присутніх на заході привітала бібліотекарка Людмила Турик, а потім нагадала про витоки традицій зимових календарних свят в Україні. Особливу  увагу зосередила на культурно-історичному значенні колядок та щедрівок, як джерел не лише світогляду, а й визначення умов та часу появи прадавніх українців, формування структури суспільства тієї доби. Адже саме в колядках та щедрівках найбільше міститься народних традицій, як релігійних, так господарських і суспільних, представлених у міфічній формі. А, відтак, спроба відтворити з тих традицій образ давньої української віри і культури – це шлях до пізнання глибинних значень Різдва і Щедрого вечора, які є в основах сучасного життя українського народу. Разом з різдвяними привітаннями місцеві поети і поетеси, презентували свої вірші.


Під час заходу  звучали музичні вітання від Галини Ільницької, Галини Бугайчук та Марії Некрасової. Вони виконували сучасні українські та прадавні календарно-обрядові пісні. До колядок і щедрівок залюбки приєдналися всі учасники літературно-мистецького свята.

Цьогоріч  українці зустрічатимуть Різдво  25 грудня. І хоча й досі триває війна, та російським окупантам не вдасться забрати у нас свято. Цього дня усі ми особливо ревно молимося за перемогу України над ненависним ворогом і вітаємо один одного з  народженням  Сина Божого.                                                                                                                                                            Бібліотекарка Людмила Турик 

понеділок, 18 грудня 2023 р.

У Нововолинській міській бібліотеці вшанували поета-пісняра Олександра Богачука

18 грудня у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулася літературно-музична година пам’яті Олександра Богачука «Душі священе джерело». Адже саме сьогодні відомому українському поету і журналісту виповнилося б 90 років.

Богачук Олександр Теофілович народився 18 грудня 1933 року в селі Сокіл на Волині. Український поет, журналіст. В антологію української поезії Олександр Богачук увійшов разом з іменами Дмитра Павличка, Бориса Олійника, Миколи Негоди, Леоніда Куліша, Павла Глазового, Ліни Костенко, Миколи Сингаївського.

Його твори завжди привертали увагу читацької аудиторії. Це була чуйна, з добрим серцем, дотепним гумором людина, яка оспівувала в своїх поезіях важку працю своїх земляків, висміював нероб та чиновників. 

Не оминули своєю увагою поезію О. Богачука і відомі українські композитори.

Десятки мелодій на слова Олександра Богачука створили відомі композитори. Такі пісні, як «Тиша навкруги», «Троянди на пероні», «Іду я росами», «Димить туман», «Тихо падає цвіт», «Щедрик», «Журавлі», «Моя родина – Україна» відомі за межами України.

Коли люди відходять, залишається пам’ять про них. Коли відходять поети –  залишаються їх слова, їх вірші, їх пісні –  як заповіт нам усім.  «Живіть радістю, добротою – найвищим людським добром. Не скигліть і не падайте на коліна. Беріть своє. За правду вставайте на повний зріст», таким було життєве кредо нашого поета – земляка О. Богачука.

                                                                Бібліотекарка Людмила Турик

пʼятницю, 8 грудня 2023 р.

Літературно-музична година з Олександром Каліщуком

9 грудня почесному громадянину міста Нововолинська та Волині Олександру Каліщуку виповнюється 92 роки. Напередодні цієї поважної дати у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулась літературно-музична година «Пісня і слово – дві великі сили».

Поет, композитор, диригент, Заслужений працівник культури України, член Національної ліги композиторів України, кавалер ордена «За заслуги» 111 ступеня писав: «Якою б доля не була – життя прекрасне!». Ці  рядки з пісні Олександра Каліщука, як і багато інших, давно вже стали крилатим висловом.  Він – автор кількох поетичних збірок – «Дзвонять в церкві дзвони», «Ще не вмерла Україна», «Безцінний скарб», «Крила душі». А перша його  поетична збірка «Волиняночка», що вийшла друком ще у далекому  1998 році, облетіла чи не увесь світ. Заслужена слава довго йшла до цієї людини-легенди. Коли навчався в 10-му класі Луківської школи, його заарештували за участь у Молодіжній організації націоналістів. Сто днів допитів, побоїв та знущань довелося пережити юнакові в Луцькій тюрмі. Разом із 15 однолітками був засуджений до 25 років ув’язнення, яке відбував у Солікамському районі (нині Пермський край, РФ). Тайга, болота, лісоповал. Потім вирок переглянули. Однак три роки одинадцять місяців і двадцять два дні довелося-таки відстраждати. Реабілітували аж через 41 рік після арешту. У 1955-му звільнений за амністією.

Незважаючи на поважний вік, Олександр Пилипович, як і колись,  багато працює в тандемі з  поетами Прибужжя. На їх слова створює  прекрасні пісні, які, як і свого часу його «Волиняночка», стають популярними й нерідко перетворюються у народні.

Цього вечора, на який зібралося багато прихильників творчості «волинського соловейка», окрім гучних овацій йому дарували й щирі слова. До привітань приєднався і міський голова Борис Карпус. Він побажав земляку міцного здоров’я, невичерпної енергії, сімейного достатку, Божого благословення і вручив корзину квітів.

Упродовж вечора слова вдячності  перепліталися з музичними вітаннями від учасників вокального ансамблю «Надія» міського Палацу  культури  під керівництвом Галини Андрощук. Цього разу у їх виконанні звучали твори Олександра Каліщука. Особливо гучними були аплодисменти, коли сам винуватець торжества брав у руки баян і виконував власні твори.


– Пісні – ​як діти. Люблю їх усі. Чесно кажучи, й сам не сподівався, що прості, веселі і запальні пісні матимуть такий резонанс, – ​каже Олександр Каліщук. – Зараз, коли в Україні уже майже два роки триває війна, пишу з вірою у перемогу і переконаний, що вона неодмінно буде.

Чимало щирих вітань звучало також  від голови літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Ярослава Гиця, директорки Нововолинської ЦБС Аліни Регешук, членкинь вітальні Любові Занічковської, Людмили Микитюк, Галини Ільницької, Світлани Жури та інших шанувальників, які бажали міцного здоров'я, наснаги, творчості, мирного неба і обов'язково Перемоги України! 








                                                                                  Бібліотекарка Людмила Турик     

вівторок, 5 грудня 2023 р.

На перехресті життя і творчості Світлани Бусел-Костюк

5 грудня відбулося розширене засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», яке було приурочене ювілею Світлани Костюк і проходило у рамках «Національного тижня читання» у Нововолинській центральній міській бібліотеці.

Час невблаганний. Здається ще недавно Світлана Бусел-Костюк була поруч з нами,  творила і мріяла про майбутнє, а  6 січня мине вже  шість років, відколи  після важкої недуги ще  молодою вона  пішла у засвіти.  30  листопада  їй було б  шістдесят.

Світлана Костюк – поетеса, журналіст, громадський діяч. З 2015 року – член Національної спілки письменників України, автор книг «Спалахи душі», «Наодинці зі світом», «Листи без конвертів», «Траєкторія самоспалення. Щоденникові записи у віршах», «Зцілення любов’ю», дитячих – «Маленьке диво» і «Мереживо чудес». Багато її віршів було покладено на музику відомими композиторами.

Світлана Костюк прийшла в літературу досить пізно, а пішла з неї дуже рано. Вона лишила після себе чимало художніх творів, які бентежать душу, в яких закарбовано щирість поетичного «Я», за яким відчуваєш величезний життєвий досвід. Вона писала те, що кричало, плакало, співало, про що молилася її душа. Творчість Світлани Костюк - важливе явище літератури Волині. Про це на заході говорила заступниця директора, вчителька української мови та літератури Нововолинського ліцею № 4 імені Т. Г. Шевченка Ірина Губерук, учениця якої, Ангеліна Флісюк, досліджувала  творчість поетеси і захищала свою роботу на тему «Екзистанційні мотиви у творчості  Світлани Костюк» у  Малій Академії Наук.



Поет живий  і допоки  будуть читати його твори,   він не вмирає. На цьому наголошували, ділячись спогадами про Світлану  Костюк і читаючи її вірші,  голова літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Ярослав Гиць та  членкині Любов Занічковська, Людмила Микитюк та Валентина Мірошниченко. Про душевну, добру натуру нашої землячки розповіла Марія Дацюк.

Цього разу активними учасниками засідання стали учні першого курсу групи «Слюсар з колісних транспортних засобів, електрогазозварник» Нововолинського Центру професійно-технічного училища.

Захід пройшов у теплій дружній атмосфері.

                                                                               Бібліотекарка Людмила Турик

понеділок, 27 листопада 2023 р.

Глибинний колодязь мудрості та любові

Нинішня осінь  стала особливо щедрою на нові видання для  членів літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», що вже впродовж кількох десятиліть працює при  Нововолинській міській бібліотеці. Ось і нещодавно побачила світ книга  поезії і прози «КРИЛЬЦЯ МЕТЕЛИКА» Любові Занічковської. Перше, так би мовити пробне, її дітище – збірка поезії «Мелодия любви» вийшла друком ще у  2018 році. У той час жінка писала переважно російською мовою, адже народилася і навчалася аж до восьмого класу у місті Інта Республіки Комі, куди виселили, як ворогів  народу, її рідних. Можливо й надалі у творчості  пані Любові переважала б ця мова, якби не війна… З її початком багато чого змінилося у світогляді і пише тепер поезію та прозу на нашій солов'їній.

На презентацію нового доробку Любові Занічковської, яке відбулося у рамках засідання  «Маминої криниці» в оновленому читальному залі міської бібліотеки, зібралося багато поціновувачів її творчості, рідних та близьких людей. І хоча переважна більшість з них багато знають про життєвий і творчий шлях пані Любові, та все ж таки із задоволенням ще і ще раз слухали ведучу, бібліотекаря Людмилу Турик.

Поезія і проза цієї книги  несе  неймовірно потужний емоційний заряд позитиву, оптимізму, впевненості у тому, що навіть за найчорнішими хмарами неодмінно вигляне сонечко. Її поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба. І кожен вірш – це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. На цьому наголошували, вітаючи Любов Занічковську з виходом нової книги, колеги по перу Людмила Микитюк, Галина Ільницька, Ангеліна Мазурова, Валентина Мірошниченко.



Крім власних збірок, вірші Любові Занічковської були вміщені на сторінках кількох літературно-мистецьких альманахів. Вона брала участь у конкурсі від Всеукраїнської поетичної родини у соцмережі «Фейсбук» до Дня української писемності та мови, за результатами якого найкращі твори, а серед них  і поезія пані  Любові, опублікували в збірнику «Під спів солов'я у ніч горобину». Поезія та проза Любові Федорівни вміщена у першому та другому  випусках альманаху Всеукраїнської поетичної родини СНІП. З особливою теплотою Любов Занічковська розповідала  про поїздки і зустрічі з талановитими людьми України, які надихають на творчість. Її поезія - барвиста, мінлива, схвильована, яскрава проявами безпосередніх авторських почуттів.

У передмові до книги «Крильця метелика» відома письменниця, поетеса, адміністраторка ВПР, голова Громадської організації «Мистецька толока», волонтерка, громадська діячка Зоряна Кіндратишин  пише: «Ця людина повністю відповідає своєму імені: це жінка-любов, жінка-голубка, жінка-підтримка, жінка-берегиня, жінка-матір, жінка-кохана, жінка-подруга. Цей ланцюжок можна продовжувати і продовжувати… В ореолі будь-якої життєвої ролі Любов випромінює любов до життя, людей і всього прекрасного, готова огорнути теплом та увагою всіх, хто того потребує, так легко і ненав'язливо підставити плече, знайти потрібні слова у потрібну мить. Поезія і  проза авторки – глибинний колодязь мудрості та любові. Тут є все: материнська любов, вічне, як і світ, кохання, мудрість віків, непереборне бажання зробити цей світ кращим та добрішим…».

До сліз схвилювала учасників презентації пісня «Мелодія кохання», слова до  якої написала Любов Занічковська, а музику – її чоловік Віктор. Дует їх був насправді неперевершеним. Тому на прохання гостей презентації у їх виконанні прозвучало ще декілька чудових пісень. Долучилася, правда  у режимі он-лайн, до імпровізованого концерту й донька Дана, виконавши  матусину пісню «Вчорашні обійми», та композитор Олександр Свєтогоров, який поклав на музику вірш пані Любові «Ти прийди, кохана, на побачення».

Сердечно дякувала авторка усім тим, без кого її книга не побачила б світ. Найперше, фінансово підтримали діти, а їх у неї троє – два сини і донечка. До речі, до художнього  оформлення книги долучився зять Степан Танасійчук.

«Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний»,  писав Василь Сухомлинський. Творчість сучасних поетів, письменників рідного краю, а до їх числа належить і Любов Занічковська, безцінна. Читаючи їх твори, ми ще більше розуміємо і відчуємо красу і неповторність рідної землі, вчимося розуміти найголовніше – добро наших сердець, чесна праця й благородні діяння ніколи не пропадуть марно, бо вони - найдорожчі людські цінності.

                                                                              Бібліотекарка Людмила Турик