Відбулася година-спогад «Схиляюсь в творчому горінні до тебе, українське слово»

На  чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» , котре пройшло 18 лютого і носило назву «Схиляюсь в творчому горінні до тебе, українське слово», зібралися шанувальники українського слова, щоб вшанувати пам’ять двох видатних постатей  нашого міста  – світлої пам’яті Євгена Шевчука та Івана Курченка. Свого часу вони були членами цього громадського формування, а Євген Шевчук  стояв біля керма його створення, коли воно ще носило  назву «Барви слова».

Про талановитого поета, журналіста, члена Національної спілки журналістів України Євгена Шевчука коротко розповіла спікер, бібліотекар Людмила Турик. Його поезія емоційна, образна, пронизана теплом і любов’ю до рідного краю. Вірші «Прив’язую до берега розлуки», «Ромашка», «Люблю тебе, осене», які прочитали учасники заходу,   наповнили захід особливим настроєм. Багато його творів покладено на музику, а співпраця з композиторами Олександром Каліщуком і Борисом Фіськовичем увічнила його слово в піснях, які досі звучать у репертуарі фольклорного колективу «Заболотчаночка».

Значно доповнила їхню розповідь дружина Євгена Устимовича – пані Надія, котра не тільки розділяла захоплення чоловіка поезією , а й сама писала і пише вірші. Її спогади не залишили байдужим жодного із присутніх.

На жаль, до цього часу  прекрасні вірші Євгена Шевчука так  і не побачили  світ, отож виступаючі просили пані Надію поспішити з упорядкуванням і видавництвом збірок.

Хороший слід після  себе залишив і поет, педагог, відмінник народної освіти України Іван Курченко. Його вірші, що оспівують рідну землю, кохання, матір, природу Полісся, знайшли своє місце у збірці «Голос душі моєї». Багато з них стали піснями завдяки Олександру Каліщуку та Едуарду Бортнічуку. Поезії «Які бувають ранки на Волині», «Матері», «Весна» зачепили душу кожного присутнього.

Щирі спогади  Валентини Петрощук,  Ярослава Гиця, Любові Приступи, Ірини Мартинишин додали теплоти та особистих ноток до атмосфери години-спогаду, яку приурочили 80-річчю від дня народження Євгена Шевчука та 90-річчю від дня народження Івана Курченка.

Слово живе, поки ми його читаємо, пам’ятаємо та передаємо далі. Тож бережімо пам’ять про тих, хто збагатив нашу культуру, бо, як писав Моріс Метерлінк, «…люди, які відійшли у вічність, залишаються живими доти, поки ми згадуємо про них».

                                                                             Бібліотекарка Людмила Турик