Я
бачу небо синьо-синє
І
поле жита золоте.
На
серці щебет тихо лине,
Душа
співає і живе.
Двох
кольорів святе єднання,
Від
Бога – краю благодать.
Пролита
кров – любов й страждання…
Козацька
нездоланна рать.
Я
бачу небо, бачу жито,
Дивлюсь
на рідний мені стяг.
Вже
скільки воєн пережито,
А
скільки в них було звитяг.
Стоять
полки на полі брані,
Знамено
волі теж стоїть.
Чекають
воїнів кохані.
Наш
прапор мир в собі таїть.
Кажу
я: «Слава Україні!
Героям
Слава наших днів!»
Вітри
полотна жовто-сині
Від гір колишуть до степів.
АНАТОЛІЙ ПОЛІЩУК
Бібліотекарка Людмила Турик
Немає коментарів:
Дописати коментар