Бабин Яр…
Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською
кров’ю. 29 вересня виповнюється 81 річниця від дня цих трагічних подій.
Наша землячка, член Спілки письменників Ізраїлю,
голова Літературного об'єднання «Рішон», член Об'єднання вихідців із України м. Рішон
ле -Ціон Валентина Чайковська, не оминула цю трагедію у своїй творчості.
ПЛАЧ
(до трагедії
у Бабиному Ярі)
Чи то гай
співає пісню тихо?
В непокої
ухнув сич-сурмач –
Від
сови-бабуні вчув про лихо:
Про війну,
про Бабин Яр та плач...
Там
маленький хлопчик плакав гірко
За
ведмедиком загубленим своїм.
І благала матінка:
«Цить, синку!
Ми по небу
підемо за ним...
Прихилися до
грудей, маленький,
Я тебе
нікому не віддам!!!»
Та й
схилився в горі світ усенький:
СЕРЕД ТИСЯЧ
ВБИТИХ –
МАТІНКА З
ДИТЯМ...
Масові розстріли кінця вересня 1941 р. у Бабиному Яру є трагедією спільною для всіх, хто живе в Україні, що не має національних ознак чи терміну давності. Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стало символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні.
(дописане
4.04.2022р.)
В Бабин Яр
летять російські “Гради”...
Жах і вбивства!
В Бучі, в Ірпені...
Вам не буде,
вороги, пощади!!!
МИРУ
УКРАЇНІ!!! НІ – ВІЙНІ!!!
Бібліотекарка Людмила Турик
Немає коментарів:
Дописати коментар