Вдячні за подарунок

     З творчістю Валентини Чайковської, котра народилася у Луцьку, а у 1998 році репатріювалася до Ізраїлю і там розпочала новий етап своєї творчої діяльності, читачі Нововолинської публічної бібліотеки знайомі давно. Бо авторка усі ці роки підтримує з нашою книгозбірнею тісні зв'язки. Напередодні Різдвяних свят ми отримали від неї чудовий подарунок — нові її книги «Чулим голосом серця» та «Світанкові думи», які поповнили наш фонд.

    Поезія, вміщена тут, сповнена глибоких емоцій, теплих спогадів та ліричних образів. Зокрема, вірші у збірці «Чулим голосом серця» присвячені рідній Волині, її мальовничій природі та незабутнім спогадам дитинства. А «Світанкові думи» — це ніжна і зворушлива ода чоловікові, батькові й дідусеві, який став джерелом натхнення для авторки.

     Між іншим, свою поезію пані Валентина друкувала в часописах, альманахах та періодичних виданнях України, Ізраїлю, Німеччини, США,  Румунії та деяких інших країнах світу. Визнанням її таланту стало присвоєння у 2021 році звання Посла Миру в рамках проєкту «Книга Миру» та звання академіка Академії літератури, мистецтва і комунікації. Також на її честь висаджено іменне дерево в гаю «Вчених та діячів культури репатріантів» в Ізраїлі.

  У своїй творчості Валентина Чайковська майстерно поєднує любов до України та Ізраїлю. В її віршах звучить заклик завжди бачити прекрасне в повсякденні, бути щирими у своїх почуттях та встигнути сказати важливі слова близьким людям. Її рядки пронизані теплом, ніжністю та прагненням до миру.

   Запрошуємо усіх відвідувачів бібліотеки ознайомитися з новими книгами і поринути у світ поезії Валентини Чайковської.

                                                                                     Бібліотекарка Людмила Турик

Ювілейний вечір Ірини Присупи-Мартинишин у Нововолинській бібліотеці

 

15 грудня у Нововолинській публічній бібліотеці відбулося  чергове розширене засідання літературно – мистецької вітальні «Мамина криниця», що мало назву «В білім мареві днів не згубіть неповторності». Захід приурочили золотому ювілею активної членкині вітальні, лікарю за фахом та поетесою, музикантом і актором за покликанням душі Ірини Присупи-Мартинишин. Ця добре знана у нашому місті жінка - творча, багатогранна, неординарна особистість, яку Бог обдарував багатьма талантами. Вона пише вірші, має неабиякий хист до музики: прекрасно володіє грою на фортепіано, є активною учасницею камерного оркестру «Елегія». Знаходить час і для вдосконалення власного таланту самодіяльного актора, отож майже жодна вистава драматичного колективу «Авантюра» та «Відчинена Брама», що працює у Нововолинську, не відбувається без її участі. Пані Ірина знаходить час ще й для занять багатьма народними  ремеслами. Вона й справді чарівна жінка з власними успіхами і невдачами, водночас щасливою і непростою жіночою долею. Цей рік для неї особливий, адже на життєвому видноколі засяяла золота ювілейна дата.

  Ведуча зустрічі бібліотекар Людмила Турик зупинилася на основних життєвих віхах Ірини Приступи, зазначивши, що хоча народилася вона у Вінниці, та все своє свідоме життя прожила на Волині, чим дуже пишається. Після закінчення середньої школи №2 вступила до Львівського медичного університету імені Данила Галицького. Отримавши диплом, повернулась у Нововолинськ, де працює й нині тепер уже у власному стоматологічному кабінеті. Ірині Святославівні вдається поєднувати роботу із різноманітною творчістю. Одне із її захоплень – поезія. Кажуть, що це спосіб виразити ірраціональне. Адже є відчуття і переживання, котрі звичними словами висловити неможливо.

   Ірина Приступа-Мартинишин поділилася своїми творчими задумами, прочитала декілька власних поезій. А у її творчому доробку різноманітна тематика – від присвят колегам до щемливої лірики. Про своїх колег по перу написала так:

Поміж землею й небесами
Живуть поети - люди дивні:
Якщо кохають - до нестями,
Якщо страждають - то надривно.
Як плачуть - світяться сльозою,
Блукають у світах незримих.
Бува, сміються над собою,
Грішать і каються у римах,
Натхнені друзі муз примхливих
З тендітно - щирою душею
Такі звичайно - особливі...
Тому й між небом і землею.

     Ірина Святославівна вважає, що любов, як і музика, вічна. Саме так вона назвала свою першу збірку, яка вийшла друком у 2008 році. Як зазначила редактор, автор передмови, філолог та подруга Олена Філь, збірка поезій відтворює багатий внутрішній світ прекрасної жінки, чудового друга і взагалі світлої і цікавої людини Ірини Приступи. Вірші відкривають таємниці її жіночого серця і разом з тим є близькими для мільйонів інших жінок, усіх тих, хто пізнав кохання. Серед поезії Ірини Приступи найбільше віршів про кохання. Читаючи, переконуємось, що це почуття настільки сильне, наскільки й тендітне, його легко втратити, знищити, спаплюжити. Існує чимало факторів, котрі перевіряють його на стійкість. Одним з таких є розлука. «Кохання з присмаком розлуки» - таку назву носить її наступна поетична збірка. У ній - гама почуттів і образів, ліричні переживання, роздуми про людські чесноти та їх відсутність, смисл буття і ... надію, без якої життя втрачає сенс.

    Ще одна особливість поезії Ірини Приступи – безмежна любов до природи й людини, всього живого і красивого; сумовитий спокій й філософське самозанурення, тонке відчування вічності – в миттєвості, задивленість у ясну далечінь світу. У «Роздумах над рукописом» другої збірки місцевий  поет та літературний редактор Іван Пукля зазначав: «Вірші Ірини Приступи - це дуже помітні зусилля в окресленні власної поетичної індивідуальності, у прагненні «пізнати себе» і на основі цього пізнання виробити свої мистецькі принципи, (що дає змогу) ... говорити про власне поетичне обличчя автора».

    Щирими були слова вітань з ювілеєм голови літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Ярослава Гиця.

     Учасники заходу наголошували, що життя кожної людини неповторне. Думки і почуття, радість і страждання, досвід кожного лишає свій слід у Всесвіті. Можна з певністю сказати, що пані Ірина відбулася, як особистість. Вона вміє любити світ і людей, своє серце вкладає у все і у всіх. Її дім і оселі її друзів прикрашають нею власноруч зроблені речі. Вона приваблює до себе теплом добрих очей та посмішкою, що завжди на її вустах. Приваблює не лише своєю красою, а й внутрішнім благородством, жіночою відвагою. Вітаючи з славним ювілеєм, бажали нових творчих здобутків під мирним українським небом.

Підтримуємо юнь у починаннях

    Члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», котра працює уже понад тридцять років при Нововолинській публічній бібліотеці, не тільки пишуть власні вірші, а й залюбки діляться своїм досвідом з тими, хто лише, як кажуть, випробовує своє перо. До таких по праву належить Ірина Приступа-Мартинишин, яка завжди особисто велику увагу приділяє досконалому вивченню рідної мови і наголошує початківцям на тому, що надзвичайно важливо знати українську мову, багато читати, аби поповнювати свій словниковий запас, без чого практично неможливо писати гарні вірші.

    Нещодавно до публічної бібліотеки завітала п'ятикласниця Морозовичівського ліцею Юля Таравська, щоб поділитися своєю творчістю і почути думку Ірини Приступи про уже написане. Розмова видалася зацікавленою, жвавою, яка неодмінно допоможе дівчинці в подальшому удосконалювати свій талант. Хоча попереду на неї чекає велика робота над собою та вивченням граматики нашої чарівної солов'їної мови.